Старожитний ландшафт в Ірландії

Святий Гобан народився в VI або в VII столітті, пам’ять – 23 травня – ірландський бенедиктинський монах, служив селі Таскаффін, графство Лімерік, Ірландія. Утотожнюється зі святим Гобаном із Олд Лохліна, настоятелем монастиря Олд Лохлін і братом св..Лазеріана, який згадується в житії святого Лазеріана. Деякі джерела заперечують це ототожнення.

Під іменем Гобан відомо декілька святих. Гоббан-Будівельник (Гоб-ан-Шор) – давньоірландський майстер-будівельник VI – VII століть, який вважається народним святим. Гобан (святий мученик), пам’ять – 20 червня, ірландський святий VII століття, вбитий язичниками у Франції (Сен-Гобен). Також відомі два святих VI –VII ст – Гобан із Таскаффана та Гобан із Кілламері (пам’ять 6 грудня).

Уельс

Валлійський пріор Елерій жив у VI столітті, день пам’яті – 3 листопада. Святий Елерій – пріор із Північного Уельсу, згадується у розповідях, що стосуються святої Вініфради. Вважається, що він стояв на чолі монастиря в Півн.Уельсі.

Уельс у Великобританії

Валійський затворник, св. Кейто помер у VI ст.., день пам’яті – 1 листопада. Св.Кейто жив в Зах.Уельсі в VI ст. За переказом, він був одним із п’ятинів, народжений Кінір Барбтруком із Кінвіл Газо, нащадка короля Уельсу Куннеди. Серед його братів були Гвінно, Келінін, Гвіноро і Гвін, який став святий. П’ять братів, заснували село Лланпумсант. Кейто є покровителем парафії Ллангейто і Кередігіона. За переказом, він заснував монастир, де був затворником. Поблизу села є джерело св.Кейто, яке холодне влітку і тепле взимку.

Кінтайр, Шотландія

Святий, єпископ Файфа Гластіан помер в 830 році, помер 28 січня. Святий Гластіан із Кінглассі народився в графстві Файф (Шотландія). Будучи єпископом Файфа, він поводить служби під час кривавої війни між піктами та скоттами. Після того, як пікти були підкорені, святий Гластіан багато зробив, щоб полегшити їх участь. Гластіан вважається святим покровителем Кінглассі (графство Файф) і особливо шанується в Кінтайрі.

Денбішир, Англія

Святий із Денбішира Голлен жив у VII столітті, день пам’яті – 21 травня. Ім’я святого Голлена (Коллена, Колана) із Денбіхшира пов’язано також з Уельсом, Гластонбері і Римом. Ім’я Коллен означає горіхове дерево. Збереглося його Житіє ХVI століття, яке написане на валлійській мові. Згідно з цим житієм, святий Голлен виграв суперечку в язичника сарацина, який відбувся у присутності папи Римського, після чого відправився в Корнуолл і Гластонбері. Крім міста Ллаголлен в Дентіширі, ім’я Голлена носить церква святого Колана в Корнуолі, і, може бути, церква в Ланголені, що в Фіністері, Бретань.

Бург-Сент-Андеол

Гальський священомученик Андеол помер в 208 році, день пам’яті – 1 тавня. Святий Андеол був родом із Смини. Іподіакон, друг святого Полікарпа, святий Андеол був посланий ним разом зі святим Венігном в Галлію. Вони зупинилися у Віварі, де працювали до арешту. Септимій Север, коли проїжджав тим регіоном, наказав його стратити. Він був страчений гладіусом 1 травня 208 року в Бергоіата, гальському поселенні на скалі над рікою Роною, зараз це Бург-Сент-Андеол. Тіло, яке було кинуто в Рону, було знайдено багатою римлянкою Анікією Євхерією Туллією, донькою сенатора Євхерія Валеріана, яка помістила його в саркофаг. Цей саркофаг був знайдений в 1865 році під час розкопок каплиці святого Полікарпа в Бург-Сент-Андеолі, що в області Ардеш.

Велика китайська стіна

Святий мученик, син святої Люції Ван Ван, Андрій Ван Тяньцин народився в 1891 році, помер 22 липня 1900 року у провінції Хебей, Китай. У другій половині ХІХ століття в Китаї були сильні антихристиянські настрої. Вони досягли свого піку 1899 – 1901 року під час повстання боксерів, коли в Китаї почались масові переслідування християн. Під час цих гонінь по всьому Китаю було вбито понад 30 тисяч християн. 21 липня 1900 року повстанці арештували католиків з села Вей, де жила Люція Ван-Ван, мати Андрія Ван Тяньцин. Відразу ж після арешту 21 липня 1900 року був страчений Йосиф Ван Юймей, який був одним з керівником католицької общини в селі. Була заарештована і Люція Ван Ван зі своїм сином Андрієм Ван Тянцін, а також жителка села Анна Ван. Наступного дня 22 липня 1900 року перед заарештованими поставили вибір зберегти життя, відмовившись від християнства, або померти. Мати святого Андрія Люція Ван Ван залишилася вірною християнській вірі і була страчена разом зі своїм сином, якому було 9 років. Андрій Ван Тяньцин був беатифікований 17 квітня 1955 року Пієм ХІІ разом з французьким місіонером Леоном Мангеном і канонізований 1 жовтня 200 року Іоанном Павлом ІІ разом з групою 120 китайських мучеників. День пам’яті – 9 липня.

Узбережжя Корнуолу

Корневільська проповідниця Бреака жила на рубежі V – VI ст. Можливо свята Бреака була донькою короля Думнонії Герента. Учениця святої Бригіти Кілдарської, свята Бреака (Бреага, Брек, Бранка), народилася в Лагонії, в графстві Лііш і була монахинею в спільноті святої Бригіти в Ірландії. Св.Бреака відправилася з Ірландії в Корнуол біля 460 року, де освоїлася на березі р.Хейл. З нею були св.Сінвін, св.Гермок, св.Елвен, св.Крован, св.Елан. Вона жила спершу в Пенкейрі (на горі Трегоннінг), згодом – у Тренвіті і Талменеті, де нею були споруджені церкви. Згодом вона поселилася в Бреазі. Тривалий час днем її пам’яті було 4 червня, згодом її стали вшановувати 19 червня. Зараз свято святої Бреаки святкується в третю неділю червня.

Катедральний собор Елгіна

Святий Кіннедорський відлюдник Герват помер біля 934 року, день пам’яті – 8 листопада. Святий Герват був з ірландців. Відправившись в Кіннедор (англія), Морей (Шотландія), він став відлюдником в Холімен Хед, що біля Елгіна. Його печера зберігалася до ХІХ століття. В житії святого Герватія описуються його взаємовідносини з воїнами, які були послані королем Етельстаном в 934 році, а також прибуття деревини в водах ріки для спорудження храму.

Свята Гудула

Свята Гудула (Гуділа) – покровителька м.Брюссель, народилася у 646 році у Брабанті і померла між 680 і 714 роком, все життя прожила в Бельгії. Батько святої Гудули був лотарингський герцог Вітгер, мати – свята Амальберга Мобежська. В Гудули були 2 сестри, св.Фараільда і св.Рейнельда, брат – св.Емеберт був єпископом м.Камбре. Св.Гудула в дитинстві жила в монастирі, який очолювала її двоюрідна сестра, св.Гертртуда Нівельська. Після смерті св.Гертруди св.Гудула повернулася додому і стала займатися благочинністю. Після смерті її мощі зберігалися у храмі св.Сальватора в м.Марсель. Герцог Карл (977 – 992) сприяв перенесенню мощей св.Гудули в м.Брюссель. Єпископ камбрійський Жерард переніс мощі до храму св.арх.Михаїла, яку згодом назвали і на честь св.Гудули. У 1579 р. церква, в якій були мощі св.Гудули, була знищена протестантськими повстанцями, мощі св.Гудули були втрачені, однак їх частина є в храмі св.Хільдегади в німецькому м.Ейбінген. Іменем св.Гудули освячений собор в м.Брюссель, її іменем названі площі в містах Брюссель і Морсель (Бельгія), Ейбінген (Німеччина). День пам’яті – 8 січня.