Святий Дієго із Алькали
Святий Дієга із Алькали народився біля 1400 року в місті Сан-Ніколас-дель-Пуерто, помер 12 листопада 1463 року в місті Алькала-де-Енарес. Був монахом-францисканцем.
Найранішою біографією святого є праця Франсіско Пеньї, яка вийшла з нагоди канонізації святого Дієго у ХVI столітті. Пізніші життєписи мало що додають до основних відомостей про життя святого.
Святий Дієго народився на початку 1400 року у місті Сан-Ніколас-дель-Пуерто (провінція Севілья, Іспанія) у бідній сім’ї. Про його ранні роки відомо мало. Його вчителем християнства був відлюдник із каплиці Святого Миколая у Сан-Ніколас-дель-Пуерто.
Потім він переїхав до Кордови, до монастиря Святого Франциска. Там він вступив до ордену францисканців-обсервантів як “світський брат” (їх називали “конверза”, вони приймали лишень частину монаших обітниць, не ставали священиками, і, в основному, займалися фізичною працею). При вступі до ордену прийняв монаше ім’я Дієго святого Миколая.
В 1441 році його послали на Канарські острова, в нещодавно засновану францисканцями місію на острові Лансароте. Пізніше Дієго переїхав до францисканської общини острова Фуертевентура. До 1445 року виконував обов’язки сторожа на воротах.
У 1445 році Дієго був обраний прелатом монастиря і вікарієм місії на Канарських островах. Це було винятком з правил, оскільки, як правило, “світські брати” (“конверзи”) не отримували високих посад.
У 1449 році він залишив Канарські острови і поїхав до монастиря міста Санлукар-де-Баррамеда. У 1450 році прийняв участь у паломництві з нагоди ювілейного року, який був проголошений папою римським Миколою V, цього року відбулася канонізація Бернардина Сієнського. У Римі розпочалася епідемія, базиліка і монастир Санта-Марія-ін-Арачелі були перетворені у лікарню. Брат Дієго у цій лікарні три місяці доглядав за хворими.
Після повернення в Іспанію змінив декілька монастирів, поки не переїхав до монастиря святої Марії в Алькала-де-Енарес, де працював сторожем біля воріт і садівником. Після смерті його поховали у катедральному соборі Алькала-де-Енарес.
Святого Дієго канонізував 10 липня 1588 року Сикст V, він став єдиним святим, який був канонізований протягом ХVI століття. Пам’ять – 12 листопада (в ХІХ – першій половині ХХ століття день пам’яті було 13 листопада).
Лопе де Вега описав життя святого у п’єсі “Святий Дієго де Алкала”. Картини із зображенням святого дієго намалювали художники Франсіско де Сурбаран, Мурильо, Алонсо Кано. На честь святого Дієго названо багато церков і монастирів, а також місто Сан-Дієго у Каліфорнії.
Мощі святого зберігаються в катедральному соборі Алькала-де-Енарес. Прочан пускають подивитися на мощі 13 листопада. У багатьох містах Іспанії та Латинської Америки 13 листопада святкують день святого Дієго із Алькали.