Святий Гумфрід Теруанський

Теруан у XVI столітті

Теруан у XVI столітті

Святий Гумфрід помер 8 березня 869 року у місті Теруан (Франція). Єпископ міста Теруан (856 – 869) і абат монастиря Сен-Бертин (864 – 866). Пам’ять – 8 березня.

Про походження святого Гумфріда відомо тільки те, що місцем його народження була долина ріки Маас. У дитинстві батьки віддали його на навчання до Прюмське абатство, де, через деякий час він став монахом. Гумфрід був знайомий з імператором Лотарем І. Імператор Лотар І помер у Прюмі у 855 році і Гумфрід був присутнім на його похоронах.

Після смерті 15 грудня 855 року єпископа міста Теруан святого Фольквіна архієпископ міста Реймс Гінкмар, який очолював метрополію, в яку входила Теруанська єпархія, остерігаючись, що король Західно-Франкської держави Карл ІІ Лисий знову буде намагатися неканонічно поставити на вакантну посаду свою людину, доручив єпископу міста Лан Пардулю проконтролювати хід виборів. В результаті новим єпископом міста Теруан був обраний святий Гумфрід. Історики припускали, що кандидатуту святого Гумфріда підтримав король Лотарингії Лотар ІІ. Інтронізація нового єпископа міста Теруан відбулася у 856 році.

У 860 році Гумфрід прийняв участь в церковному соборі в місті Тусі. В 861 році він втік з Теруана, який взяло в облогу велике військо вікінгів. Нормани зруйнували і пограбували Теруан. Був зруйнований Сен-Бертинський монастир, який був на території Теруанської єпархії. Майже зразу ж після нападу норманів Теруан ще раз пограбували під час конфлікту між королем Карлом ІІ Лисим та Бодуеном Залізноруким, майбутнім графом Фландрії.

Важко переживаючи руйнацію свого міста, Гумфрід звернувся з проханням до папи Миколи І дозволити йому скласти з себе єпископський сан і піти в один з монастирів. Однак папа заборонив Гумфріду залишати єпархію.

Гумфрід повернувся до Теруана, почавши відновлення двічі зруйнованого міста. Першою відбудованою спорудою був катедральний собор. Процесу відновлення міста сприяло примирення у 863 році короля Карла ІІ Лисого з Бодуеном І Залізноруким, Теруан став власністю першого графа Фландрії (графом Фландрії він став у 863 році, до того він був графом Сен-Пьєр у Генті) Бодуена І Залізнорукого.

15 березня 864 року монахи Сен-Бертинського монастиря обрали Гумфріда абатом замість настоятеля Адаларда, який помер. Суміщаючи посади єпископа та абата, голова Теруанської єпархії сприяв відновленню монастиря, який постраждав від нападу вікінгів. У 866 році отримав від графа Магенфріда для абатства декілька багатих помість. У 866 році Гумфрід був змушений залишити Сен-Бертинський монастир, після того, як за наказом Карла ІІ Лисого новим настоятелем був призначений священик Гільдуїн.

У 866 році Гумфрід прийняв участь у соборі в Суассоні, який був скликаний за наказом папи Миколи І. Святий Гумфрід помер у віці 87 років 8 березня 869 року. Його поховали у катедральному соборі міста Теруа. Його наступником у Теруанській єпархії, за наказом Карла ІІ Лисого, був поставлений Актард, колишній єпископ міста Нант.

На початку ХІІ століття єпископ міста Теруан святий Жан переніс мощі святого Гумфріда у нову раку, яка була встновлена на вівтарі катедрального собору. Після зруйнування міста Теруана військами Карла V Габсбурга у 1553 році одна частина мощей святого Гумфріда була перенесена до міста Іпр, інша – до міста Сен-Омер. Пам’ять – 8 березня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seven − 6 =