Зв’язок Сударіуму з Туринською Плащаницею

Схожість плям крові на Плащаниці і Сударіумі

Схожість плям крові на Плащаниці і Сударіумі

Франка Пасторе Троселло з Інституту судової медицини Туринського університету здійснювала порівняльні дослідження структури Сударіуму та Плащаниці: “Ці предмети мною піддавалися всяким не загрозливим для речей дослідженням, які тільки можна було здійснити в кримінальній лабораторії. Нитки Сударіуму з Ов’єдо – льняні, середньої якості, нерівномірні. Їх діаметр, права скрутка і число переплетень цілком схожі на нитки з Плащаниці. Вигляд, кількість і якість ниток, правостороння скрутка створюють серію схожих рис ткання Плащаниці і Сударіуму, що має структуру звичайного полотна, в якому човник і основа перехрещуються під прямим кутом” [1].

Плями крові на Сударіумі точно співпадають з конфігурацією слідів і формою носа, що відобразився на Туринській Плащаниці. На обидвох тканинах довжина носа – 8 см. Винятково висока точність відповідності форми підбородка і бороди. Слід рани від голки в області потилиці співпадає з кров’яною плямою на Туринському полотні. На Сударіумі з правого боку рота виявлений потік крові, причому такий самий потік ледве видно на тканині Плащаниці: її слабо помітний неозброєним оком відбиток проявлений Джоном Джексоном за допомогою аналізатора зображень (VP-8). Алан Венджер, застосовуючи спеціальну апаратуру, прийшов до остаточного висновку: згідно з розміщенням і формою плям крові, обидві тканини безсумнівно і безпомилково вкривали одне і те саме обличчя [2].

Сім’я Венджерів своїми дослідженнями показала, що є біля120 співпадінь в конфігурації і розміщенні плям крові на Сударіумі Ов’єдо та Туринській Плащаниці – 70 з лицьового боку і 50 зі зворотнього. Такий результат показує: обидва предмети, безсумнівно, дотикались до одного і того самого тіла. На основі досліджень Алан Венджер припустив, що коли лице огортали Сударіумом, терновий вінець ще покривав голову. Байма Болон аналізувала кров із зразків, які були взяті з поверхні Сударіума та з матерії з Турина. Кров належала одній і тій самій групі – четвертій. Єдино можливий висновок – дві тканини контактували з одним і тим самим обличчям [3].

 

[1] Марінеллі Еммануела. Саван – Туринська Плащаниця / Пер. Завальнюк В.М. – Львів, 2002. – 184 с. – С. 72.

[2] Синельников В. Туринская плащаница на заре новой эры. – Издание Сретенского монастыря, 2002. – 176 с. – С 105.

[3] Синельников В. Туринская плащаница на заре новой эры. – Издание Сретенского монастыря, 2002. – 176 с. – С 105 – 106.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − three =