Святий Іоанн Гуальберт народився у 995 році у місті Таварнелле-Валь-ді-Пеза (Італія), помер 12 липня 1073 року в Абатстві святого Архангела Михаїла у місті Тарварнелле-Валь-ді-Пеза (Італія). Був абатом монастиря, заснував монаший орден валломброзіанів, покровитель лісників. Пам’ять – 12 липня.

Іоанн Гуальберт народився у 995 році у місті Таварнелле-Валь-ді-Пеза, поблизу Флоренції, в аристократичній сім’ї патриціїв. Отримав хорошу освіту.

Після того, як убили брата, Іоанн захотів відомстити вбивці. Коли він спіймав убивцю, зрозумів жах помсти і став просити Бога пробачити йому (убивця залишився жити).

Іоанн Гуальберт став монахом бенедектинського абатства Сан-Мініато. Через деякий час він залишив бенедектинський монастир і в 1038 році заснував монастир, який став основою монашого ордену валломброзіанів.

Іоанн Гуальберт допомагав бідним. Його родичем був святий Петро Вогняний. Іоанн помер 12 липня 1073 року в абатстві святого Михайла Архангела.

Іоанна Гуальберта канонізував у 1193 році Целестин ІІІ.