Святий Іоанн Божий (Жуан Сідаде Дуарте) народився 8 березня 1495 року у місті Монемор-у-Нову (Португалія), помер 8 березня 1495 році у місті Гранада (Іспанія). Заснував общину, яка пізніше стала конгрегацією боніфратрів. Пам’ять – 8 березня.

Іоанн народився у бідній португальській сім’ї. З 8 років жив в Іспанії. В Іспанії працював управляючим великим маєтком.

У віці 28 років записався добровольцем в іспанську армію для участі у війні проти Франції. У 1532 році прийняв участь у хрестовому поході проти турок (оборона Відня). Після битви під Віднем повернувся до Іспанії, здійснив паломництво до Сантьяго, потім відвідав місто Монемор-у-Нову (в якому він народився), де дізнався про смерть своїх батьків.

Після поїздки до Португалії Іоанн хотів здійснити паломництво до Єрусалиму, для чого відправився до Північної Африки, однак так і не відправився до Єрусалиму.

Наприкінці 30-х років XVI століття переселився до міста Гранада, де торгував книгами та іконами.

У 1539 році почув проповідь Іоанна Авільського і вирішив стати його учнем. У 1540 році Іоанн орендував у Гранаді будинок, де влаштував притулок для бідних та лікарню. Було засновано общину боніфратрів (добрих братів) – Ordo Hospitalarius Sanctis Joannis de Deo. Після смерті Іоанна боніфратри отримали статус монашого ордену.

Святий Іоанн помер 8 березня 1495 році у місті Гранада, похований у гранадському храмі святого Іоанна Божого.

У 1690 році Іоанна канонізували. У 1866 році його проголосили разом із святим Каміллом де Леллісом покровителем хворих, медичних працівників та лікарень.