Свята мучениця Євлалія Меридська загинула у місті Августа Емерита, столиці Лузитанії (зараз Мерида, Іспанія), під час переслідування християн при Діоклетіані (284 – 305). За іншими даними вона померла мученицькою смерті під час правління імператора Деція Траяна (249 – 251). Пам’ять – 10 грудня.
Існує суперечка, чи є Євлалія Меридська та Євлалія Барселонська, життєписи яких подібні, однією і тією ж людиною. Але, імовірно, Євлалія Меридська та Євлалія Барселонська – це різні люди. До проголошення святого Якова Зеведеєва покровителем Іспанії, свята Євлалія була покровителькою Іспанії.
Римський поет Пруденцій вказував, що Євлалія вела аскетичний спосіб життя. Коли почалося переслідування християн при імператорі Діоклетіані у 303 році, 12-річну Євлалію батьки відправили до села.
Євлалія потрапила на суд до римського намісника в місті Емерика (сучасне місто Мерида, Іспанія). На суді визнала, що вона є християнкою. Згідно з римським поетом Пруденцієм (V століття), який написав книгу “Про мучеників), Євлалія сказала на суді, що язичницькі боги Ізіда, Аполон, Венера не існують, Максиміан є звичайною людиною, і що язичники вшановують творіння людських рук (вона мала на увазі ідолів).
Євлалію катували, потім стратили. Євлалію одразу після смерті почали вшановувати як святу. Римський поет Пруденцій написав про святу Євлалію у своїй поемі. У 560 році єпископ Мериди спорудив базиліку на честь святої Євлалії.
У 780 році мощі святої Євлалії були перенесені астурійським королем Сіло у місто Ов’єдо. У Франції у місті Ельн є католицький собор святої Євлалії. Євлалію Меридську іноді плутають із Євлалією Барселонською, якій присвячений катедральний собор Барселони (хоча, імовірно, Євлалія Меридська і Євлалія Барселонська – це дві різні людини).
Святий Євлалії присвячений агіографічний (життєписний) твір кінця ІХ століття “Секвенція про святу Євлалію”.
В агіографії разом із святою Євлалією згадується свята мучениця Юлія Меридська, яка загинула у 304 році у місті Мерида.

