Святий Домінік де Гусман Гарсес

Могила святого Домініка у місті Болонья

Могила святого Домініка у місті Болонья

Святий Домінік де Гусман Гарсес народився у 1170 році в місті Калеруега (Іспанія), помер 6 серпня 1221 року у місті Болонья (Італія). Іспанський католицький монах, проповідник, засновник Ордену проповідників (Ордер домініканців). Пам’ять – 8 серпня.

Народився у дворянській сім’ї Гусманів у місті Калеруега у 1170 році. Навчався у місті Паленсія, де протягом 10 років вивчав теологію. Домінік викуповував полонених, яких маври взяли в полон.

У 1196 році став священиком і став членом капітулу регулярних каноніків в місті Осма. У 1203 році кастильський король Альфонс ІХ надіслав до Данії єпископа Дієго де Асаведа, Домінік був у складі цієї дипломатичної місії.

Коли Домінік проїжджав через територію Південної Франції, він та його супутники були вражені розмахов розповсюдження на цій території єресі альбігойців.

Після повернення з північної Європи єпископ де Асеведа та Домінік залишилися в Південній Франції, вирішивши проповідувати Євангеліє і боротися з єрессю у цьому регіоні.

У 1206 році єпископ де Асаведа та Домінік заснували жіночу общину у місті Пруйль, яка складалася із доньок дворян-католиків, і жінок, який перейшли перейшли з альбігойської єресі у християнство. Єпископ поїхав до Риму, Домінік залишився у Франції і продовжував проповідувати християнство.

У 1209 – 1213 роках Домінік проповідував у Лангедоці під час хрестового походу проти альбігойців, який очолив граф Симон де Монфор.

У 1214 році з’являється перша община святого Домініка у Тулузі із шести чоловік, вони стали основою Ордену проповідників (у майбутньому – Орден домініканців).

У 1215 році під час роботи IV Латеранського Собору, Домінік прибуває до Риму і звертається до папи Інокентія ІІІ із проханням затвердити Орден. Устав ордену був затверджений в 1216 році наступним папою римським Гонорієм ІІІ у буллі Relegiosam vitam.

Орден отримав ім’я Орден Проповідників, згодом його стали називати орденом домініканців. Крім проповідування християнства, домініканці займалися науковою діяльністю.

У 1217 році Домінік переїхав до Риму. У 1218 – 1219 році він відвідав домініканські монастирі у Франції, Іспанії та Італії. На перших генеральних капітулах ордену Домінік визначив його структуру, зокрема розділив територію, на якій були монастирі ордену, на провінції.

У 1221 році Домінік заснував монастир, в основі якого була римська церква святої Сабіни.

Помер у 1221 році у Болоньї, мощі святого Домініка є у болонській базиліці, яка носить його ім’я. У 1234 році папа Григорій ІХ канонізував Домініка.

Католицькі храми святого Домініка є у Болоньї, Турині, Таорміні, Кьєті, Пополі, Сантьяго. Його іменем назване місто Санто-Домінго – столиця Домініканської республіки, а також міста в Чилі, Колумбії, Коста-Ріці, Еквадорі, США, на Кубі, Філіпінах, а також форт на острові Тайвань.

У 1214 році Домінік встановив сучасну версію вервиці (розарію).

Емблема домініканського ордену – собака, яка біжить з палаючим факелом у зубах.

Святий Домінік зображується у білій туніці домініканського ордену, білому скапулярії (елемент одягу, який монахи одягають на туніку) і чорному плащі.

Зображення святого ХІІІ століття збереглися у монастирі Санта Марія Новелла у Флоренції та в базиліці Святого Франциска в Асізі, фрески школи Джотто у церкві Сан-Доменіко-Маджоре у Неаполі.

На поліптиху Ф.Траїні ХІV століття (церква Святої Катерини у місті Піза) показано сцени із життя святого Домініка. Серію картин із святим Домініком створив Беато Анджеліко (ХV століття). У роботах Креспі, Доменікіно, Джордано, Тьєполо зображена Діва Марія, яка вручає святому домініку вервицю (Розарій).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

five × three =