Святий Гунтрамн

Королівство Гунтрамна

Королівство Гунтрамна

Святий Гунтрамн народився біля 530 року, помер 28 березня 592 року. Король франків з династії Меровінгів, правив у 561 – 592 роках. Гунтрамн був сином Хлотаря І та Інгунди.

Після смерті батька Гунтрамн отримав східну частину королівства Хлодомира зі столицею в Орлеані. Західна частина королівства з містами Шатрт, Тур, Пуатьє відійшла до Харіберта І. Оскільки анексія королівства бургундів змінила географічні кордони Франкської держави у порівнянні з поділом 511 року (між синами Хлодвіга), Гунтрамн отримав також майже всю територію бургундів, тобто долини рік Рони і Сони, від гір Вогези на півночі до Альп і морського узбережжя на півдні, також Гунтрамн отримав частину Провансу з містом Арль. Іншу частину Провансу з містом Марсель отримав Сигиберт І.

У 565 році брат Гунтрамна Сігіберт І, наказав графу Клермона Фірміна, а також Адоварію захопити Арль (це місто належало Гунтрамну), Війська Сігіберта І захопили Арль і почали вимагати у мешканців, щоби ті присягнули на вірність Сігіберту. Військо Гунтрамна під командуванням патриція Цельса захопило Авіньйон (це місто належало Сігіберту), а потім взяло в облогу місто Арль (в ньому перебували війська Фірміна та Адоварія). Війська Сігіберта І були розбиті, Арль був захоплений військами, який командував патрицій Цельс. Гунтрамн повернув брату Авіньон.

У 570 році на Галлію напали лангобарди. Проти них Гунтрамн надіслав патриція Амата, який нещодавно змінив Цельса (згідно із “Хронікою” Марія Аванського, патрицій Цельс помер у 570 році). У битві бургунди були розбиті, Амат був убитий. Після цього лангобарди напали на Італію. У 571 році Лангобарди удруге напали на Галлію та дійшли до Мустій Кальмських, які неподалік від міста Ампбер, але полководець Гунтрамна Еоній Муммол, який отримав титул патриція, виступив проти них. Він оточив зі своїм військом лангобардів і переміг їх.

У 571 році на Галлію напали сакси, які прийшли з лангобардами до Італії. Вони стали табором в області Р’є і розпочали грабувати околиці. Муммол переміг їх. Сакси попросили миру, залишили награбоване майно і залишили межі держави Гунтрамна. Саксів запросив король Сигиберт, він їм дав землю на околицях міста Клермона.

У 574 році три вожді лангобардів Амон, Забан і Родан напали на Галлію. Амон наступав по дорозі на Амбрен, дійшов до Авіньона, пограбував Арльську провынцыю, а потім пограбував околиці Марселя. Він взяв в облогу Екс, але, отримавши із жителів викуп у 22 фунта (біля 10 кілограмів) срібла, не став захоплювати місто. Забан взяв в облогу місто Валанс. Родан захопив місто Гренобль. Муммол напав на Родана і переміг його. Поранений списом Родан з 500 воїнами прорвався до Забана, який у той час намагався захопити місто Валанс. Два лангобардських вождя відступили, по дорозі до міста Амбрен їх розбив Муммол. Залишки військ Родана і Забана відступили до Італії. Дізнавшись про перемогу Муммола над Роданом і Забаном, Амон відступив до Італії, по дорозі через сильні снігопади він був змушений кинути награбоване.

Після убивства Сигиберта І (Гунтрамн не був причетний до цього вбивства) Гунтрамн всиновив свого племінника Хільдеберта ІІ і наприкінці 575 чи на початку 576 року отримав половину міста Марсель за те, що він турбувався про Хільдеберта ІІ. У подальшому Гунтрамн захищав Хільдеберта проти свого брата Хільперіка І, війська якого були розбиті Муммолом поблизу міста Лімож. У 581 році Хільдеберт вступив у союз з Хільперіком, оскільки той обіця віддати після своєї смерті королівство Хільдеберту (у Хільперіка не було синів). Хільдеберт почав вимагати від Гунтрамна  повернути йому половину міста Марсель, яке він подарував Гунтрамну за те, що той його всиновив. Гунтрамн відмовив, це призвело до конфлікту між Гунтрамном і Хільдебертом. Становище усладнювалося тим, що полководець Гунтрамна Муммол став державним зрадником і втік разом з дружиною, синами, слугами і значною кількістю грошей на кордон королівства Хільдеберта в Авіньйон. Тут він приєднався до Гундовальда, сина Хлотаря І. Гундовальд приїхав з Константинополя і вимагав своєї частки у спадку батька. Гундовальда підтримувала Візантія та австразійська знать.

Хільперік І напав на землі Гунтрамна в Аквітанії і захопив декілька міст, але в 583 році зазнав від Гунтрамна поразки під містом Бурж і запросив миру. У 584 році Гунтрамн сам повернув Хільдеберту частину міста Марскель і уклав з ним союз. У 584 році був убитий Хільперік І. Гунтрамн прибув до Парижу, він признав свого племінника Хлотаря королем Нейстрії і зобов’язався його захищати. В Австразії та Нейстрії на тронах сиділи малолітні монархи-племінники, з думкою Гунтрамна рахувалися всі франки.

Герцог Хільперіка Дезидерій, дізнавшись про смерть свого короля, став державним зрадником, пограбував караван, в якому йшла його донька Рігунта і втік до Муммола, з яким він уклав союз. Дезидерій та Муммол проголосили королем Гундовальда. Потім до них приєдналися герцог Бладаст, майордом Ригунти Ваддон та єпископ Сагіттарій. Бунтівники захопили Періге, Тулузу, Ангулем. Гунтрамн рушив против них військо, яке по дорозі завоювало Тур та Пуатьє, дійшло до ріки Дордона. Гундоваль, почувши, що до нього наближається військо Гунтрамна (Дезидерій втік від Гунтрамна), перейшов ріку Гаронна і пішов до міста Коменж. Військо Гунтрамна взяло в облогу місто Коменж. Бладаст втік. Муммол, єпископ Сагіттарій і Ваддон видали Гундовальда людям Гунтрамна, які його вбили. Муммол і єпископ Сагіттарій також були вбиті. Ваддон утік і перейшов на службу до королеви Брунгільди. Дезидерія Гунтрамн пробачив.

У 586 році Гунтрамн виступив у похід в Іспанію проти вестготів. У 589 році Гунтрамн послав військо до Септиманії, військо дійшло до Каркасона, але зазнавши втрат у боях з вестготами, повернуло назад.

Вестготський король Реккаред І виступив з Іспанії, зайняв фортецю Кабаре, спустошив більшу частину Тулузької області, захопив фортецю Бокер в Арльській провінції і зробив своєю резиденцією місто НІм. Гунтрамн доручив прикордонну Арльську провінцію Леодегізілу, який придушив бунт Гундовальда. Реккаред дійшов до Нарбона і захопив значну здобич, після цього повернувся до Іспанії.

28 листопада 587 року Гунтрамн і Хільдеберт ІІ уклали Анделотський договір. У цьому договорі закріплювалася вічна дружба і встановлювалася унія – якщо спадкоємців не було, то королівство переходило до іншого короля. Також королі домовилися, що будуть видавати бунтівних лейдів (дружинників). Було поділено поділ королівства Харіберта І і визначені кордони двох королівств. Гунтрамн отримував міста Париж, Шатоден, Вандом, Етамн, Шатр, Хільдеберт отримував міста Мо, Санліс, Тур, Пуатьє, Автон, Ер, Консеранс, Лабурд, Альбі.

У 590 році король Бретані Варош ІІ спустошив околиці міст Нант та Ренн. Гунтрамн направив військо під керівництвом герцогів Бепполена та Ебрахара до Бретані. Франкські воєначальники посварилися між собою і проводили військові дії незалежно один від одного. Бепполен у битві з бретанськими військами загинув, а військо потрапило до болота. Ебрахар дійшов до міста Ванн і уклав мирну угоду з Варошем ІІ (можливо, Ебрахар отримав від Вароша ІІ). Коли його війська відходили з Бретані, Варош ІІ порушив мирний договір і послав свого сина Канаона, який знищив військо Ебрахара. Гунтрамн відправив Ебрахара у вигнання.

Гунтрамн помер на 31 році правління 28 березняв 592 року і був похований у церкві святого Марцелла в Шалон-сюр-Саоні в монастирі, який він спорудив. Пам’ять – 28 березня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 − four =