Іоанн Павло ІІ та лідер радянської Польщі Войцех Ярузельський

Ставши Папою, Кароль Войтила мав уже значний досвід та програму діяльності. Вона полягала у вирішенні питань, які попередні Понтифіки намагалися оминати – боротьба з расизмом, соціальною несправедливістю, тероризмом, мафією, націоналізмом. Continue reading →

Іоанн Павло ІІ і лідер Куби Фідель Кастро

Ніхто сьогодні не може применшити заслуг Папи у справі ненасильницького повалення тоталітарних режимів у Центрально-Східній Європі. Саме ненасильницького – Папа спеціально підкреслює це у фундаментальній енцикліці «Сentesimus anno» («Сотий рік»). В максимально заідеологізованому середовищі, де належність до певної групи ставилася вище загальнолюдської гідності, Церква на чолі з Вселенським архієреєм утверджувала право кожної людини на повагу [258]. Continue reading →

Зустріч Іоанна Павла ІІ і президента США Рональда Рейгана

Цікавим напрямком діяльності Понтифіка є боротьба як проти комунізму, так і проти вад капіталізму. У своєму посланні «Справедливість кожного – джерело миру для всіх». Папа зазначає: «Існує небезпека, що країни й цілі регіони світу, які мають невеликий фінансовий чи економічний потенціал, будуть виключені зі спільної економічної системи. Бо деякі мають багаті ресурси, але не можуть їх використати з різних причин, як от суспільні заворушення та внутрішні конфлікти, брак відповідних структур, сплюндрування природнього середовища, загальна корупція, злочинність тощо. Глобалізація має поєднуватися з солідарністю. Тому слід особливо допомогти тим країнам, які не в змозі увійти до спільного ринку власними силами, щоб вони могли подолати несприятливу ситуацію, в якій нині перебувають. Надання їм такої допомоги є велінням справедливості. Ніхто не може бути усунутий зі справжньої сім’ї народів, навпаки – найслабші і найменш стійкі мають отримати допомогу, щоб спромогтися вповні розвинути свої можливості» [253]. Continue reading →

Незвичний пам’ятник Іоанну Павлу ІІ в Римі, кожен може стати під його захист

Однією з найголовніших причин міжнародної напруженості, що породжує різноманітні ідеології, в тому числі промарксистські політичні течії, є соціальна нерівність як всередині країн, так і у світовому співтоваристві – світ поділений на розвинені держави і держави, які принизливо називають «країнами третього світу». Папа зазначає: «Справедливість і мир ідуть у парі, поміж ними існує постійний зв’язок. Справедливість і мир служать добру кожного й усіх, тому вони потребують ладу й правди; вони також наражені і на однакові небезпеки: порушення справедливості несе загрозу і для миру» [230]. Continue reading →

Іоанн Павло ІІ пробачив терориста Алі, який в нього стріляв

Іоанн Павло ІІ своїми виступами, частими поїздками, активністю, безперечно, пробуджує почуття, емоції. Безпосередньо стикаючись з великою кількістю людей, він постійно піддає своє життя небезпеці замаху. До цього часу на нього було здійснено чотири замахи, про які відомо, – у цьому плані Іоанн Павло ІІ є світовим рекордсменом за двотисячолітню історію Пап: у лютому 1981 року в столиці Філіпінських островів Манілі, 13 травня того ж року в Римі, у 1982 році в португальському місті Фатимі і в 1986 році в Індії [222]. А за 20 років понтифікату він здійснив майже 90 подорожей на всі континенти світу. Скрізь люди дивувалися, що він нехтував засобами безпеки, навіть після замаху на життя у 1981 році [223]. Continue reading →

Іоанн Павло ІІ та Ясир Арафат

Сучасна релігійна війна, хоч би який вона має вигляд, носить набагато жорстокіший характер, ніж коли-небудь у ХХ столітті. Напрошується думка, що дива світової технології служать сьогодні однаково добре як справі війни, так і справі миру, незалежно від того, чим закінчиться період великої конфронтації між Сходом і Заходом. Іоанна Павла ІІ жахає те, що у конфліктах, які розгораються у наші дні, військові технології вже стають непідконтрольними [211]. Continue reading →

Іоанн Павло ІІ та лідер СРСР Михайло Горбачов

Іоанн Павло ІІ назвав себе Папою-пілігримом. Він зрозумів, що сучасна техніка – реактивні літаки, гвинтокрили, супутникове телебачення і необмежені можливості комп’ютерів – дозволяє встановлювати особистий контакт з величезними масами людей, що населяють земну кулю. А це, у свою чергу, відкриває величезні перспективи для «нової євангелізації», здійснення апостольських місій, екуменічної діяльності, а також сприяє ефективнішій боротьбі за мир. Словом, Іоанн Павло ІІ зумів, як ніколи, наблизити до всього світу ідеї римо-католицького папства[201]. У своїй енцикліці «Бог, багатий милосердям» Іоанн Павло ІІ зазначає: «Зміни, що відбуваються в сучасному світі, дають людям надію на краще майбутнє, але одночасно сьогоднішня ситуація таїть у собі багато загроз, яких ще не знала історія людства. І Церква повинна, використовуючи будь-яку можливість (в ООН, ЮНЕСКО, ФАО тощо), безперервно сповіщати про ці загрози, але при цьому спиратись на істину, отриману від Бога» [202]. Continue reading →

Іоанн Павло ІІ виступав за рівність всіх людей

Одна зі сторін діяльності Іоанна Павла ІІ – боротьба за дотримання прав людини. В енцикліці «Відкупитель людини» він пише: «Права людини порушуються найрізноманітнішими способами, і ми є свідками існування концтаборів, насилля, тортур, тероризму і всяких дискрімінацій. Чи не означає це, що усі такі порушення є наслідком інших початкових моментів, які підривають, а часто, в певному розумінні, і взагалі знищують гуманістичні основи сучасних програм і систем. Отже, необхідно постійно ці програми перевіряти, виходячи зі справжніх і невід’ємних прав людини. Безумовно, намагання покінчити з причинами, які призвели до останньої світової війни з її жахливим досвідом, не є єдиним спонукальним мотивом для тих, хто проголошував Декларацію Прав Людини і засновував Організацію Об’єднаних Націй. Припускалося, що як Декларація Прав Людини, так і Організація Об’єднаних Націй стануть базою для постійної перевірки програм, систем і режимів, причому вихідною точкою буде саме те, що є єдиним і основним, тобто – благо людей, ще точніше, благо особистості у суспільстві. І це благо, будучи найголовнішою основою загального блага, повинно послужити істинним критерієм усіх програм, систем і режимів. Воістину, порушення прав людини тягне за собою порушення прав тієї нації, з якою людина пов’язана органічними зв’язками як з великою сім’єю. Цей знаменний факт неодноразово підтверджувався історичним досвідом людства». Continue reading →

Іоанн Павло ІІ відвідує релігійних мусульманських лідерів в мечеті

Папа намагається виправити помилки Церкви минулого. Зокрема, він переглянув діяльність інквізиції в середньовіччі. Підхід Ватикану такий: Церква не може грішити, але її члени здатні допускати помилки. У 1997 р. голова Конгрегації віровчення (в минулому – так званої Святої Палати, безпосередньо причетної до багатьох акцій інквізиторів) кардинал Йозеф Разінгер назвав «зловживання» інквізиції гріхом і визнав, що Церква повинна «звірити сумління»: «Церква завжди повинна бути толерантною. Тому ми просимо у Бога прощення за минулі помилки і ласки, щоб знову їх не допустити» [189]. Continue reading →