Святий Зігфрід Шведський

Святий Зігфрід Шведьський помер біля 1045 року. Був католицьким єпископом, місіонером. Пам’ять – 15 лютого.

У 995 році Зігфрід був монахом у Західній Англії. Прибув до Норвегії разом із воєводою вікінгів, який потім став королем Норвегії Олафом І (995 – 1000), після чого проповідував Христа у Швеції.

У 1008 році поблизу Уппсали Зігфрід охрестив  короля Олафа. Коли Зігфрід повернувся до шведського реріону Веренд, де він народився, він побачив посеред озера відро, у якому були відрубані голови його родичів (голови відрубали язичники, які не хотіли, щоби шведи ставали християнами), ці голови зараз зберігаються у соборі міста Векше (місто на півдні Швеції). Через опір поширенню християнства язичників, Зігфрід утік на острів Готланд.

Пам’ятник святому Зігфріду перед кафедральним собором у місті Векше (Швеція)

Святий Зігфрід заснував перше у Швеції єпископство у місті Скара. У 1030 році він відвідав місто Бремен (місто на півночі Німеччини).

Святий Зігфрід помер 15 лютого біля 1045 року (точно рік невідомий) і був похований у південній Швеції. Мощі святого Зігфріда були знищені у ХVI столітті під час швецької Реформації. Святий Зігфрід багато зробив для християнізації Швеції, Данії, Норвегії, він вважається покровителем Швеції.