Свята Бригіта Шведська народилася у 1303 році у Фінста, Швеція, померла 23 липня 1373 року у Римі, Італія. Засновниця ордену бригіток, покровителька Європи.
Сім’я
Бригіта народилася в 1303 році в аристократичній шведській сім’ї, її батько був лагманом (суддя, юрист, голова народних зборів, це була важлива державна посада) в Упланді, однієї з найважливіших областей Швеції. Мати Інгеборг Бенгтсдоттер (померла у 1314 році) також мала знатне походження і вела родовід від королівської династії Фолькунгів.
У 13 років святу Бригіту Шведську видали заміж за знатного дворянина Ульфа Гудмарссона, у шлюбі мала 8 дітей, одна з доньок була свята Катерина Шведська. Її син служив при дворі королеви Джованни Неаполітанської, через яку син розлучився з дружиною. Не встигши взяти шлюб з королевою, Карл помер.
Не зважаючи на те, що погляди святої формувалися в аристократичному оточенні, Бригіта з дитячих років віддавала перевагу духовним цінностям і допомагала бідним і хворим.
У 1335 році Бригіта почала службу королеві Бланці Намюрській при дворі її чоловіка короля Магнуса Ерікссона.
У 1341 році, під час паломництва в Сантьяго-де-Компостела, яке Бригіта здійснювала разом зі своїм чоловіком Ульфом, їй впереше з’явилася Діва Марія. У подорожі Ульф важко захворів і Бригіта пообіцяла присвятити себе Христу, якщо чоловік одужає. Чоловік одужав, і Бригіта переконала його стати цистеріанським монахом, а сама поселилася пряд з монастирем Альвастра. У 1344 році Ульф помер.
Створення ордену і спорудження монастиря
У 1346 році свята Бригіта отримала від Ісуса прохання заснувати новий монаший орден. Король Магнус Ерріксон посприяв цій ідеї і виділив землю у Вадстені під майбутній монастир ордену. Однак папа римський Климент VI з Авіньйону відхилив прохання святої Бригіти.
В об’явленнях святої Бригіти Климент VI звинувачується у тому, що не докладає достатньо зусиль, щоб зупинити війну між королем Англії Едуардом ІІІ і королем Франції Філіпом VI. Також звинувачення в об’явленнях святої є і на адресу Едуарда ІІІ і Філіпа VI, яких називає “жадними і кривавими катами”. Можливо, враховуючи ці об’явлення, після смерті Бригіти відбулися династичні шлюби між королівськими домами Едуарда ІІІ і Валуа. Річард ІІ женився на Ізабеллі Валуа, а Генріх V потім на її сестрі Катерині Валуа. Генріх V і його дружина подарували землю для ордену бригіток.
У 1350 році Бригіта переїхала до Риму, де жила до самої смерті, з міста виїзджала під час паломництв. У Римі займалася благодійністю. Спустошення Риму, залишеного заради Авіньойна, прикро вразило святу. Своїми закликами Бригіта вносила свій внесок у припинення авіньйонського полону пап і повернення Святого Престолу з Авіньйону в Рим. У 1370 році папа Урбан V, який ненадовго приїхав до Риму, дозволив святій Бригіті заснувати новий орден, який згодом отримав назву бригіток і спорудити в монастир.
Монастир в Вадстеі був добудований у 1384 році, але сама засновниця до цього не дожила. Свята Бригіта померла у 1373 році у Римі, одразу після паломництва до Єрусалиму. Її тіл згодом було перезаховано у Вадстені.
У 1391 році Бригіта Шведська була канонізована папою Боніфацієм ІХ. У 1999 році була проголошена покровителькою Європи папою Іоанном Павлом ІІ. Пам’ять – 23 липня.
Твори
“Об’явлення” складаються із восьми книг і були видані на латинській мові Альфонсо Хаенським, юристом Бригіти, невдовзі після її смерті. Перша друкована версія з’явилася у 1492 році в типографії Бартоломео Готана. Крім “Об’явлень” від Бригіти залишилися “Малі праці” – Устав Ордену бригіток, а також об’явлення, які не увійшли у перші вісім книг.
Твори святої вплинули на більш пізні середньовічні тексти, а також вони вплинули на творчість письмеників епохи модерну, наприклад Гюісманса, французького письменника, який прийшов від філософії Шопенгауера до переконання у правильності католицького віровчення.