Святий Казимир народився 3 жовтня 1458 року, помер 4 березня 1484 року у місті Гродно. Був литовським княжичем і польським королевичем. Святий покровитель Польщі та Великого Князівства Литовського. У 1481 – 1483 роках був намісником Казимира ІV у Польському королівстві. У місті Могилів є зображеня святого Казимира на стіні костелу єзуїтів, у цьому ж місті є руїни костелу святого Казимира. Покровитель молоді. Пам’ять – 4 березня.
Був внуком Ягайло (династія Ягеллонів), другий син польського короля і великого князя литовського Казимира ІV та Ельжбети Ракушанки, молодшої доньки короля Німеччини Альбрехта ІІ.
Народився у Кракові 3 жовтня 1458 року. Серед учителів були історик Ян Длугош, поет Філіп Калімах, польський державний діяч Станіслав Шидловецький. Казимир, який виховувався як спадкоємець угорського трону, вивчав латинську та німецьку мови.
У 1471 році здійснив військовий похід на Угорщину і був обраний королем (за нього голосували противники Матяша Корвіна). Не отримавши військової підтримки, поляки залишили Угорщину. У 1474 році приймав участь у люблінських переговорах з угорською стороною про створення антитурецької ліги, з 1475 року приймав участь у засіданнях коронної ради як спадкоємецьк престолу.
У 1475 – 1476 роках був із батьком у Великому князівстві Литовському. У 1476 році приймав участь у переговорах з Тевтонським орденом у місті Мальборк. З 1479 року перебував у Литві. Після того, як у 1481 році була викрита змова проти короля Казимира, виїхав у Велике князівство Литовське, залишивши намісником Польщі королевича Казимира, його резиденція була у місті Радом. Оскільки королевич вирішив не одружуватися, він відмовився від шлюбу з донькою імператора Священної Римської імперії Фрідріха ІІІ.
У 1483 році Казимира викликав батько у Вільнюс, щоби той зайняв посаду коронного підканцлера. В цей час Казимир був хворий, напевно, туберкульозом. Наприкінці 1483 року разом із батьком поїхав на з’їзд шляхти до Любліна, але через погане самопочуття залишився у Гродно. Дізнавшись у лютому про хворобу сина, Казимир ІV наказав завершити з’їзд шляхти у Любліні і повернувся до Гродно. Королевич Казимир помер у замку міста Гродно 4 березня у присутності батька. Тіло перевезли у Вільну (Вільнюс), де було поховано у каплиці Божої Матері Катедрального собору.
Казимир мав хорошу освіту. Він був хорошим християнином. У 1517 році папа римський Лев Х призначив комісію для канонізації Казимира. Папський легат ознайомився із життям Казимира, написав життєпис та літургічні текст на його честь. Папа римський Лев Х написав у 1521 році канонізаційну буллу, однак вона пропала разом з іншими документами, які були пов’язані з канонізацією Казимира. Король Сигизмунд ІІІ Васа отримав нову буллу Quae ad Sanctorum, яка була видана 7 листопада 1602 року Климентом VIII на основі копії булли Лева І, яка була виявлена у ватиканському архіві.
Перед канонізацією був відкритий гріб Казимира, мощі були нетлінними. Канонізація відбулася у 1604 році у катедральному соборі Святого Станіслава у Вільно. В цей час був освячений наріжний камінь першого костелу Святого Станіслава при колегіумі єзуїтів.
У 1636 році мощі святого були урочисто перенесені у каплицю Святого Казимира у катедральному соборі у Вільно. У 1953 році мощі перенесли у костел Святих Петра і Павла.
4 березня 1989 року мощі були урочисто перенесені у катедральний собор.
У 1613 році святий Казимир був проголошений покровителем Великого князівства Литовського, зараз він є покровителем Литви. У 1636 році він був оголошений покровителем Литви і Польщі.
Папа Пій ХІІ 11 червня 1948 року оголосив Казимира покровителем молоді. У Литві Казимир є покровителем ремісників. На іконах Казимир зображується у княжому одязі з князівською митрою на голові та лілією у руці.
В день пам’яті святого Казимира у Вільнюсі щорічно проходить ярмарка на його честь, яка отримала назву “Казюк”. Спершу ярмарка проходила на Катедральній площі, з 1901 року – на Лукіській площі, пізніше ярмарка проходила у різних місцях Вільнюса. На ярмарках торгували сільськогосподарськими знаряддями, посудом та букетами з вербових гілок, які освячували на Паску. Зараз Казюк – це ярмарка виробів народних ремісників.
