Святий Іво Бретонський

Святий Іво (Іво Бретонський, Іво із Кармантена, Іво Елорі) народився 17 жовтня 1253 року у регіоні Бретань (Франція), помер 19 травня 1303 року у місті Луаннек (Бретань, Франція). Був терцарієм монашого ордену францисканців. Є покровителем Бретані (разом із святим Гервеєм), вважається поктовителем бідних, вдів, сиріт, адвокатів. Пам’ять – 19 травня.

У 1267 році Іво вступив до Паризького університету, в якому вивчав юрипруденцію. У 1277 році почав вивчати канонічне право в Орлеанському університеті. Після повернення до Бретані у 1280 році отримав посаду єпархіального судді. У 1284 році єпископ призначив Іво суддею єпископського суду.

Як суддя єпископського суду Іво захищав Римо-Католицьку церкву від неправомірних дій світської влади. Іво допомогав бідним людям, його називали “адвокатом бідних”. Іво організовував лікарні, дитячі будинки і притулки для бездомних.

Іво помер 19 травня 1303 року у Бретані. Мощі зберігаються в храмі святого Тудвала в місті Трег’є (Бретань, Франція). В іконографії святий Іво зображується суддею у мантії, інколи дияконом в далматиці (літургійний одяк католицьких кліриків).

Іво Бретонського канонізував у 1347 році Климент VI. В іконографії святий Іво зображується як суддя у мантії або як диякон у далматиці (літургійний одяг католицьких кліриків).

Святому Іво Бретонському присвячена церква Сант-Іво алла Сапієнца у місті Рим. Святий Іво Бретонський вважається покровителем адвокатів.