Блаженна Катрін Жарріж народилася 4 жовтня 1754 року у регіоні Овернь, померла 4 липня 1836 року у місті Морьяк. Монахиня, член третього монашого ордену домініканців (терціарії).
Катерина Жарріж народилася у багатодітній селянській сім’ї. У віці 22 роки вступила до третього домініканського ордену для мирян і почала займатися благодійністю, збираючи милостиню і роздаючи ці гроші бідним і хворим.
Під час Французької революції допомагала священикам, які не підтримували республіканський закон “Цивільний устрій духовенства”. Цей закон вимагав від духовенства виголошення спеціальної присяги на вірність Французькій Республіці і обмежував права Римо-Католицької Церкви у Франції. Більшість католицького духовенства відмовилася виконувати цей закон, за що переслідувались революційною владою.
Катерина Жарріж неодноразово переховувала священиків від переслідування, допомагала їм здійснювати у підпіллі Святу Літургію. Катерину Жарріж декілька разів заарештовували, однак її затримання викликало народні хвилювання і поліція була змушена відпускати її з-під арешту.
Після припинення переслідування Католицької Церкви, Катерина працювала у лікарні, доглядаючи за хворими.
21 листопада 1996 року Катерина Жарріж була канонізована Іваном Павлом ІІ. Пам’ять – 4 липня.

