Свята Ізабелла Французька

Свята Ізабелла Французька народилася у березні 1225 року у місті Париж, померла 23 лютого 1270 року у абатстві Лошан (Франція).

Ізабелла була донькою короля Франції Людовика VIII і Бланки Кастильської, молодшою сестрою королю Франції Людовику ІХ Святому, Альфонсу Тулузькому і старшою сестрою королю Сицилії Карлу І. У 1256 році Ізабелла разом із своїм братом Людовиком Святим заснувала францисканське аббатство Лоншан на території Булонського лісу, на захід від міста Париж.

Ізабелла підтримувала орден францисканців. Вона вирішила не виходити заміж, відмовилася одружити із Конрадом ІV Германським, сином Фрідріха ІІ, імператора Священної Римської імперії.

Оскільки Ізабелла хотіла спорудити монастир ордену святої Клари, Людовик ІХ у 1255 році купив землю на території Булонського лісу, неподалік від ріки Сена, на захід від міста Париж. 10 червня 1256 року було розпочато будівництво жіночого монастиря. Спорудження монастиря було завершено у 1259 році. 2 лютого 1259 року папа римський Олександр ІV доручив Ізабеллі та чотирьом францисканцям (включаючи святого Бонавентуру) управляти новим монастирем. Устав було складено спеціально для цього жіночого монастиря, який назвали “Монастирем Смирення Діви Марії”. В цьому уставі сестер називали “скромні служниці благословенної Діви Марії”. Деякі із сесрет приїхали із жіночого францисканського монастиря, що знаходився у місті Реймс.

Ізабелла відмовилася стати аббатисою і вона ніколи не заходила до монастиря, але з 1260 року жила поблизу монастиря. Ізабеллі не сподобався устав монастиря і вона написала новий устав, який розглянув Урбан ІV та її брат Людовик ІХ. Урбан одобрив зміни до уставу 27 червня 1263 року. Цей новий устав був прийнятий іншими французькими та італійськими жіночими монастирями Ордену святої Клари.

Ізабелла намагалася ні на кого не підвищувати голос, молилася від світанку до обіду. Кожен день годувала обідом декількох бідняків.

Принцеса померла у своєму домі в Лоншані 23 лютого 1270 року і була похована у церкві жіночого монастиря.

У 1521 році папа римський Лев Х дозволив провести урочистості на честь Ізабелли. 4 червня 1637 року була здійснена ексгумація Ізабелли.  Свято на честь святої відбувалося 25 січня 1688 року. 31 серпня 1696 року свято на честь святої було загальним для всього францисканського ордену.

Під час Французької революції абатство Лоншан закрили. У 1794 році приміщення абатства були виставлені на продажу, однак ніхто його не купив. У 1857 році всі стіни були знесені, залишилася тільки одна башта. Територія абатства була приєднана до Булонського лісу.