Деякі вчені пов’язали можливість виникнення зображення з тим, через багато років зображення може “проявлятись”. Жан Фольскрінгер, голова Паризького об’єднання аптекарів, привів для прикладу те, що через багато років зображення виникає через контакт рослин з папером.
Теорія “прихованого портрета” була взята до уваги фізиком з Santa Barbara Research Center (США). Він отримав плями, що мали багато фізичні та хімічні властивості, які є на Плащаниці, піддаючи льняне полотно дії найтонших шарів поту, оливкової олії, мирри та алое, а потім підігріваючи полотно у печі, щоб викликати ефект
старіння. Целюлоза набувала жовтуватого відтінку, який властивий зображенню Плащаниці. Використані речовини виконували роль каталізатора: зображення з’являлося одразу після виставлення Плащаниці на сонячне світло. Без сумніву, тіло перебувало у контакті з полотном, тому що на реліквії можна розрізнити дрібні деталі. Однак важко пояснити, яким чином відбулося проявлення образу на полотні, якщо не можна відтворити відмінності його інтенсивності [1].
Оскільки Туринська Плащаниця для віруючих є свідченням воскресіння Ісуса Христа, існують й інші версії, які стосуються не стільки утворення зображення, як безпосередньо смерті Ісуса та воскресіння – в полотно було загорнуто тіло людини, скаліченої таким чином, щоб залишити на полотні подобу зображення Христа, уявна смерть Ісуса, змова Ісуса з послідовниками та уявне воскресіння [2] – ці версії є досить безглуздими фантазіями авторів, які далекі від науки, тому розглядати їх не будемо.
[1] Марінеллі Еммануела. Саван – Туринська Плащаниця / Пер. Завальнюк В.М. – Львів, 2002. – 184 с. – С. 84 – 85.
[2] Марінеллі Еммануела. Саван – Туринська Плащаниця / Пер. Завальнюк В.М. – Львів, 2002. – 184 с. – С. 158 – 167.