Інтернет все більше входить у наше життя. Кількість користувачів цієї мережі лавиноподібно зростає. Так, тільки за 1998 рік до мережі підключилось більш як 25 мільйонів чоловік, тобто щодня 70 тисяч[1]. Інтернет зараз використовується у всіх галузях людської життєдіяльності, особливо він важливий для наукових досліджень.
Інтернет-ресурси Туринської Плащаниці
Проблема комунікації між вченими є однією з найсуттєвіших в сучасній науці. Так, у роботі сіндологічної дослідницької групи STURP у 1978 році брали участь вчені з усього світу. Після безпосередніх досліджень над Плащаницею вони роз’їхались у країни Європи і Америки, щоб продовжити роботу над зібраними матеріалами. Зв’язок у той час був особливо необхідним, але комунікаційні технології були досить обмеженими[2]. Вчені могли користуватися лише телефоном і письмовою кореспонденцією[3]. Зараз розроблене спеціальне комунікаційне програмне забезпечення, що дозволяє вченим обмінюватись інформацією як через електронне листування, так і через організацію зустрічей у реальному часі. Електронним способом можна передавати матеріали будь-якого типу: друковані, фото- та відеоматеріали, програми, звукові записи. Такий обмін інформації швидкісний, простий, дешевий та раціональний, зараз повністю витіснив звичайний обмін інформацією за посередництвом пошти. У наш час розвивається бездротовий спосіб передачі інформації – через супутник, за допомогою переносного комп’ютера (ноутбук). Але такий доступ в Інтернет дуже дорогий і зазвичай використовується вищими урядовими та військовими колами.
Навіть у високорозвинених країнах не всі мають можливість доступу до Інтернету, в основному у віддалених малонаселених районах. Для тих, хто не має можливості користуватись Інтернетом, видаються спеціальні накопичувачі CD-ROM, де є інформація у тому вигляді, у якому вона представлена у мережі, тобто можна мати необхідні матеріали без підключення до мережі. Прикладом може бути CD-ROM видання Баррі Шворца[4].
* * *
У мережі Інтернету є багато ресурсів, в яких розглядається проблема Туринської Плащаниці. В першу чергу це телеконференції новин, Web-сторінки, окремі статті, які розміщені на Web-сторінках. Даний розділ має джерелознавчий характер, у ньому описуються не самі видання і статті, а місця, де ми можемо знайти необхідну інформацію. Будуть розглядатися усі без винятку ресурси, що мають хоч якусь вагу для написання даної роботи. Але усі ресурси розглянути неможливо, оскільки деякі з них є невеликими посиланнями на дану тему чи такими, що не мають значення для наукової роботи і можуть свідчити лише про популярність теми – посилання на Туринську Плащаницю трапляються у домашніх сторінках віруючих людей, які таким чином висловлюють свої релігійні почуття, у ресурсах відверто ненаукового характеру – у яких замість досліджень здійснюються пошуки надприроднього у даному артефакті без будь-яких пояснень. Слід зазначити, що як атеїсти, так і всі християнські церкви – протестанти, православні і католики сходяться на думці, що питання Плащаниці може вирішити тільки наука. Серед дослідників Плащаниці є й іудеї. Тому при оцінці науковості слід дивитися, яка установа випустила матеріали і яке відношення до науки має автор.
Слід зазначити, що ресурси у мережі поділяються на скептичні (sceptical) та проавтентичні (нескептичні) (pro-authentical (non-sceptical) ), як вони називаються в мережі. Такий поділ введений дослідниками-скептиками. Різниця очевидна: автори скептичних сайтів притримуються позиції, що Плащаниця є рукотворним артефактом, автори проавтентичних сайтів притримуються позиції, що Плащаниця може бути поховальним полотном Ісуса Христа і наводять докази на користь цього твердження. Скептики прямо заявляють, що полотно є підробкою, апологети автентичності майже ніколи не твердять про справжність Плащаниці, але у своїх статтях прагнуть довести це. Проте зберігається принцип об’єктивності: інформація опонентів не лише не приховується, а й надається для загального огляду. Сайти наукового змісту дають посилання на джерела своїх противників нарівні з посиланнями прибічників. Тому наукова полеміка має об’єктивну основу і не дає підстави стверджувати про любительський рівень матеріалів у мережі.
Слід зазначити, що серед ресурсів іноземними мовами переважають англомовні сайти, сайти, інформація в яких дублюється багатьма мовами, серед яких обов’язково є англійська. Але існують ресурси, написані італійською, іспанською, французькою мовами без дублювання інформації англійською. Нами спершу зазначаються російські ресурси, потім подаються ресурси англійською мовою, далі – ресурси, вміст яких дублюється різними мовами, включаючи англійську, ще далі – ресурси, які подаються іншими мовами без подання матеріалу англійською.
[1] Schwortz Barrie M. The Role of the Internet in Current Shroud Research// The Shroud of Turin Website, (http://www.shroud.com/pdfs/schwortz.pdf), 25.11.99, (1999). – С.1 з 7.
[2] Schwortz Barrie M. The Role of the Internet in the Future of Shroud Research// The Shroud of Turin Website, (http://www.shroud.com/schwortz.htm), 25.11.99, (7 червня 1998). – С.1 з 6.
[3] Schwortz Barrie M. The Role of the Internet in Current Shroud Research// The Shroud of Turin Website, (http://www.shroud.com/pdfs/schwortz.pdf), 25.11.99, (1999). – С.1 з 7.
[4] Schwortz Barrie M. Electronic Archiving and Distribution: The Value of the Internet and CD-ROM Technology// The Shroud of Turin Website (http://www.shroud.com/pdfs/bsdallas.pdf), 20.03.00, (7 вересня 1998). – С.7 з 7.