Category Archives: Іоанн Павло 2

Кароль Войтила стає єпископом і кардиналом

Кардинал Кароль Войтила

Кардинал Кароль Войтила

Кароль Войтила був посвячений у сан єпископа 28 вересня 1958 року у Вавельському катедральному соборі. Офіційним девізом він вибрав собі латинське «Totus tuus» («Весь твій»), взяте з праць бретонського святого Людвіга Марії Гріньйон де Монтфора, з «Трактату», який прочитав під час війни на фабриці «Сольвей» і де знайшов релігійне натхнення. З тих пір до нашого часу на кожному документі і листі, що виходять з-під руки К. Войтили, в правому верхньому кутку розміщений цей девіз [74]. У першому своєму папському посланні згадав посвячення: «Тієї хвилини, що була тяжкою і сповненою страху, мусив із синівською відданістю вручити себе Діві Марії, яка у таємниці Христа завжди живе і діє як Мати» [75]. Continue reading

Молодий священик Кароль Войтила

Молодий священик Кароль Войтила

Молодий священик Кароль Войтила

Тринадцятого жовтня 1946 року кардинал А. Сапєга посвятив К. Войтилу в сан субдиякона, а через тиждень – диякона. Того самого дня, 20 жовтня, К. Войтила попросив про проведення тайни посвячення, підтвердивши під присягою, що він повністю визнає обов’язки, які бере на себе, і що робить це «з абсолютно доброї волі». 1 листопада, у День всіх святих, кардинал А. Сапєга у своїй особистій капелі посвятив Кароля Войтилу у священнослужителі Римо-Католицької Церкви[46]. Згодом Папа згадував: «Місцем моїх свячень була приватна каплиця Архієпископів Краківських. У тій каплиці, коли співали Veni Creator Spiritus… лежачи хрестом, я очікував на момент рукопокладення. Це дуже хвилюючий момент. Кожне священиче покликання у своєму найглибшому змісті є великою таємницею, є даром, який цілковито змінює людину. Кожен із нас, священиків, переконується у цьому протягом цілого свого життя. Перед величчю цього дару ми відчуваємо, як дуже до нього не доростаємо»[47]. Continue reading

Роки німецької окупації і Іоанн Павло ІІ

Молодий Кароль Войтила

Молодий Кароль Войтила

Іоанн Павло ІІ пише у спогадах: «…Вибух війни докорінним чином змінив ситуацію у моєму житті. Університетські професори справді намагалися розпочати новий академічний рік, але заняття тривали тільки до 6 листопада 1939 року. У цей день німецьке керівництво скликало усіх професорів на збори, які закінчилися вивезенням цих вельмишановних людей науки до концентраційного табору у Заксенгаузен. На цьому у моєму житті переривається період полоністичних студій і починається період німецької окупації, під час якої я передовсім намагався багато читати та писати. Саме у тому періоді і постали мої перші юнацькі літературні твори». Continue reading