Іоанн Павло ІІ

Іоанн Павло ІІ

Іоанн Павло ІІ

Іоанн Павло ІІ – Папа миру

Зрозумівши одного разу по-справжньому, що ми є братами і сестрами в єдиному людстві, ми зможемо визначати наше ставлення до життя у світлі солідарності, яка нас об’єднує. Це особливо слушно щодо основного і загального проекту миру.

Іоанн Павло ІІ

Святий Іоанн Павло ІІ (18 травня 1920 – 2 квітня 2005)

На Західній Україні, зокрема у Львові, католики об’єднані у три окремі конфесії – Греко-Католицьку Церкву, Римо-Католицьку Церкву та Вірменську Католицьку Церкву[1]. Тому приїзд Папи до України є особливо актуальним, оскільки діяльність Католицької Церкви тривалий час була забороненою в Україні і приїзд її голови є визнанням значної її ролі у релігійному житті нашої держави. 6 листопада 2000 року було остаточно визначено дату приїзду в Україну Папи Римського Іоанна Павла ІІ.

Президент України Леонід Кучма видав розпорядження «Про організацію державного візиту в Україну Глави Держави Ватикан Папи Іоанна Павла ІІ», який планувався на другу половину червня 2001 року. Згідно з цим розпорядженням утворено організаційний комітет з підготовки та проведення візиту Папи Римського. Його очолює міністр закордонних справ України Анатолій Зленко[2]. Канцелярія Святого престолу повідомила, що Понтифік під час поїздки в Україну зустрінеться з українськими католиками і сподівається, що зможе вплинути на розвиток мирного діалогу між Церквами. Про відстрочку візиту, чого вимагає Українська Православна Церква, не йдеться взагалі. Тому українське МЗС вже запланувало відкрити у львівському аеропорту консульський пункт нашого зовнішньополітичного відомства. Під час візиту Папи Римського до Львова, за попередніми підрахунками, столицю Галичини планують відвідати майже півтора мільйони прочан[3].

Однак перешкодою номер один на шляху Папи до України стала Російська Православна Церква, яка вважає Україну своєю канонічною територією. Цілком ймовірно, що саме з подачі Патріарха всея Русі Алексія І президент Володимир Путін «передумав» запрошувати Іоанна Павла ІІ до Москви. Перешкодою номер два обіцяє стати 30-мільйонна Українська Православна Церква (УПЦ), яка перебуває під духовною опікою Росії. Духовенство УПЦ переконане, що «ніякого добра від приїзду Папи не буде». Мовляв, це призведе до посилення позицій Ватикану і чергового загострення конфлікту між греко-католиками та православними, насамперед в Західній Україні[4].

Іоанн Павло ІІ є главою Вселенської Церкви, до якої належить понад мільярд жителів нашої планети, і важливою особою на сцені світової дипломатії, залишаючись одночасно польським патріотом, польським філософом, польським поетом і польським політиком[5].

Іоанн Павло – політичний довголітній лідер: на Апостольському Престолі з 1978 року і по сьогоднішній день активно займається релігійною, політичною та суспільною діяльністю. Правління Папи носить монархічний характер, він править довше, аніж деякі диктатори минулого (Сталін, Франко). У Ватикані відсутні політичні партії, які могли б вплинути на політику Папи, тому велику роль відіграють особисті якості Святого Отця. Церковні собори не мають вирішального впливу на політику Папи, оскільки їхні рішення набирають сили саме після його підпису. У цьому полягає відмінність від православних, де собор може безпосередньо впливати на патріарха своїми рішеннями через правову зверхність.

Папа об’їздив всі куточки землі, практично всі країни світу. Він вирішив особисто брати участь у творенні нового світу, який мав би замінити старий – світ воєн та несправедливості.

Папа має великий духовний вплив у світі, що особливо важливо тоді, коли політичні засоби безсилі.

Важливе місце належить Папі у розвалі соцтабору. Це особливо актуально для України, оскільки Папа не лише відіграв вирішальну роль у зруйнуванні старої політичної структури Східної Європи, а й виступає за побудову розвиненого та соціально справедливого суспільства на цьому терені, закликаючи багаті країни допомогти тим, хто постраждав від засилля комунізму, і застерігаючи їх від експлуатації постраждалих країн.

У нинішнього Вікарія Христа не така «важка рука», як у декого з його попередників у ХХ столітті, але Іоанн Павло ІІ ніколи не поступався своїми принципами. Він був безжалісним до тих, кого вважали ворогом Церкви, оголошував хрестовий похід проти комунізму, тероризму, націоналізму у його гірших проявах. На думку експертів, його безсумнівна і чи не найголовніша заслуга полягає в тому, що він перетворив «батька» католиків у трибуна, до якого змушений прислухатися увесь світ і який може оцінювати не лише релігійні догми, але й суспільні цінності, висловлюватись і впливати на певні політичні, соціальні і навіть економічні процеси[6].

Папа вважає, що діяльність Церкви повинна впливати на всі сфери людського життя, оскільки Христос прийшов спасти всіх людей. Він відомий своєю миротворчою, екуменічною діяльністю. Святий Отець виступає за зближення усіх націй, релігій, світоглядів, за творення єдиного людського соціально справедливого суспільства, яке було б побудоване на принципах людської моралі, які проповідуються Святим Письмом і які близькі усім людям усіх віросповідань.

Іоанн Павло ІІ є Папою усіх людей, усіх країн і кожного зокрема. Його можна не вважати своїм релігійним чи політичним лідером, але він є, безумовно, духовним лідером світового значення, його ідеї прогресивні, спрямовані у майбутнє, а їх втілення реальне вже зараз, за умови бажання світового співтовариства до об’єднання і спільних дій. Тільки так можна вирішити загальнолюдські проблеми – спільними зусиллями і зусиллями кожного зокрема.

Слово до читачів професора Заборовського Ярослава Юрієвича

Розділ І. Папа Іоанн-Павло ІІ: пошуки та становлення особистості

Дитячі та юнацькі роки Кароля Войтили

Роки німецької окупації і майбутній Папа

Молодий священик Кароль Войтила

Єпископ і кардинал

Перший слов’янин на Апостольському Престолі

Розділ ІІ. Миротворча діяльність Папи

Іоанн Павло ІІ та Українська Церква

Іоанн Павло ІІ – Папа новатор

Джерело натхнення Іоанна Павла ІІ

Міжнародна діяльність Папи

Іоанн Павло ІІ та Європа

Боротьба з расизмом, антисемітизмом, за національне примирення

Екуменічна діяльність Папи

Діяльність, спрямована на міжрелігійне примирення

Боротьба за права людини

Боротьба проти мілітаризації та гонки озброєнь

Недопустимість використання релігії для виправдання насильства

Боротьба проти мафії та тероризму

Соціальна програма Понтифіка у країнах третього світу

Викриття вад капіталізму

Роль Папи у розвалі соціалістичного табору

Боротьба Іоанна Павла ІІ за мир

Розділ ІІІ. Папа ХХІ століття

Візит Іоанна Павла ІІ в Україну

Останні роки життя Папи

Література до книги Олександра Федоріва та Ольги Михайлів “Іоанн Павло ІІ – Папа миру”