Святий Вульфстан Вустерський

Святий Вульфстан

Святий Вульфстан

Святий Вульфстан народився в 1008 році в Уорікширі, помер 19 січня 1095 року у Вустері (Англія). Був єпископом Вустерським, єдиний англосакс із єпископів, який зберіг свою посаду після завершення норманського заводювання Англії.

Вульфстан народився у 1008 році у Лонг-Ітчінгтоні, Уоркшир, у сім’ї англосаксонських тенів. Своє ім’я отримав, імовірно, на честь дядька по материнській лінії – архієпископа Йоркського Вульфстана ІІ. Юний Вульфстан також обрав духовну кар’єру. ВІн отримав освіту у монастирських школах Івшема і Пітерборо і почав служити у Вустері. У 1038 році Вульфстан був посвячений у священики і невдовзі після цього став монахом вустерського бенедектинського монастиря. Пізніше він отримав посаду скарбника, а потім і пріора цього монастиря.

У 1060 році єпископ Вустера Елфред був обраний архієпископом Йорка. Деякий час після обрання він зберігав за собою і вустерську кафедру, але на вимогу папи римського у 1062 році відмовився від неї. Новим єпископом Вустера 8 вересня 1062 року став Вульфстан. За свідченям Вільяма Мальмсберійського, у 1066 році Вульфстан, який розумів, що в умовах зростаючої зовнішньої загрози державу потрібно об’єднати, виступав за визнання на півночі Англії нового короля Гарольда ІІ. Однак після битви при Гастінгсі Вульфстан разом з іншими представниками вищого англосаксонського духовенства перейшов на сторону Вільгельма Завойовника і визнав його королем Англії.

Зберігши свою посаду після норманського завоювання, Вульфстан підтримував англосаксонські традиції у релігійній сфері. У Вустері і навіть після його смерті зберігалося використання англосаксонської мови у церковній літературі, у той час як в решта частинах Англії він був витіснений латинською мовою. Він активно займався будівництвом і реставрацією монастирів і храмів. За його ініціативою був заснований монастир Грейт-Малверт, перебудовані Вустерський і Херефонрдський собори, а також абатство Тьюксбері. Вільям Мальмсберійський вказує, що саме за ініціативою Вульфстана була припинена работоргівля, яка процвітала до того часу між Брістолем та Ірландією. Єпископ користувався великим авторитетом серед простого населення західних графств. Під час заколоту трьох графів у 1075 році проти короля Вільгельма, Вульфстан організував ополчення із селян і дрібних землевласників Вустершира, яке дало відсіч військам графа Херефорда і не дозволило їм переправитися через Северн.

Після смерті Вільгельма Завойовника у 1087 році Вульфстан залишився єдиним англійським єпископом, який займав цей пост з часів Едуарда Сповідника. ВІн продовжив політику підтримки короля і в період правління Вільгельма ІІ.

19 січня 1095 року Вульфстан помер і був похований у Вустерському катедральному соборі.

В ХІІ столітті почали вшановувати святого Вульфстана. Один із служителів Вустерського собору написав на англосаксонській мові “Життєпис Вульфстана”, який хоч і не зберігся, ліг в основу твору Вільяма Мальмсберійського “Життєпис Вульфстана”, цей твір дійшов до нашого часу. У 1158 році англійський король Генріх і його дружина залишили на могилі Вульфстана свої корони, присягнувши їх більше не носити. Вульфстан став небесним покровителем короля Іоанна Безземельного, який також був похований у Вустерському соборі. У 1203 році єпископ Вульфстан був канонізований папою Інокентієм ІІІ. Пам’ять – 19 січня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

one × 3 =