Святий Віллігіз

Святий Віллігіз

Святий Віллігіз

Святий Віллігіз народився біля 940 року у Шенінгені, помер 23 лютого 1011 року у Майнці. Був архієпископом, головою німецької церкви, регентом Священної Римської імперії. Пам’ять – 23 лютого.

Походив із селянської сім’ї, яка жила на східному кордоні Гарца (найвищі гори у північній Німеччині). Вчителем святого Віллігіза був Вольконд, вихователь і радник принца Оттона (майбутнього Оттона ІІІ) при дворі імператора Оттона І. Видатні здібності Віллігіза дозволили йому зробити швидку кар’єру при дворі, у 969 році Віллігіз зайняв посаду свого вчителя, а вже через два роки він став канцлером Німеччини. У 975 році, після смерті Рупрехта, він був посвячений в архієпископи Майнца і однозначно призначений ерцканцлером імперії. Папа римськи Бенедикт VII вручив Віллігізу паллій (елемент одягу для Літургії в папи римського та католицьких митрополитів) і зробив його своїм вікарієм у Німеччині, а також підтвердив всі привілеї, які раніше папи дали архієпископам Майнца.

У 973 році помер Оттон І. Протягом всього часу правління Оттона ІІ (973 – 983) Віллігіз був одим із найбільш довірени осіб, у 983 році він супроводжував юного сина Оттона ІІ, майбутнього Оттона ІІІ в Ахен для коронації. Після смерті імператора був регентом імперії разом із вдовою і матір’ю померлого. Завдяки дипломатичним здібностям Віллігіза трон був збережений для Оттона ІІІ. Під час правління Оттона ІІІ (983 – 1002) Віллігіз зберігав свою посаду і вплив. У 996 році він здійснив подорож до Риму, приймав участь у посвяченні римського папи Григорія V, який став першим німецьким папою в історії. В останні роки правління Оттона ІІІ втратив прихильність імператора, оскільки Віллігіз виступав проти планів відродження Великої Римської імперії. Суперечка відносно юрисдикції монастиря Гандерсгейм між Бернвардом Хільдесхаймським та Віллігіом, яку намагався владнати папський легат Фредерік Саксонський, призвела до конфлікту архієпископа з імператором.

Після смерті Оттона ІІІ віллігіз підтримав Генріха ІІ у боротьбі за імператорський трон. 7 червня 1002року архієпископ Віллігіз у соборі Майнца здійснив коронацію Генріха ІІ.

Як політик Віллігіз займав посаду канцлера протягом правління чотирьох імператорів, йому належить велика заслуга в легітимізації передачі імператорської влади. Як канцлер він багато і сумлінно працював над захистом східних кордонів імперії від набігів слов’ян, а також для культурного і економічного розвитку Майнцьського регіону.

Майнцський єпископ бачив своїм головним завданням укріплення церкви на німецьких землях та місіонерську діяльність. Він очолював Франкфуртский синод, який утвердив в 1007 році заснування Бамберзького єпископства, займався питаннями покращення релігійної освіти, підтримував реформу монастирів. Велику роль Віллігіз відіграв у поверненні з Рима в Прагу видатного християнського діяча Адальберта Празького (він був переїхав до Риму через те, що чеський князь Болеслав ІІ завоював рідне Зличанське князівство, у ході завоювання було убито чотири брати Адальберта). Місіонерська діяльність здійснювалася під керівництвом Віллігіза у скандинавських країнах.

Трагедією в житті Віллігіза став Майцський собор. Храм, який споруджувався багато років за сприяння архієпископа, повністю згорів у 1009 році, через декілька днів після освячення. Архієпископ помер у 1011 році. Наступником король назвав абата Фульдського абатства Ерканбальда.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fifteen + 4 =