Святий Бруно Кверфуртський

Святий Бруно Кверфуртський

Святий Бруно Кверфуртський

Святий Бруно Кверфуртський народився біля 970 чи 974 року у Кверфурті, помер 14 лютого або 9 березня 1009 року у Прусії. Граф, апостол Прусії, монаше ім’я – Боніфацій.

Бруно народився в заможній сім’ї графів Кверфуртських (ця територія зараз у складі землі Саксонія-Анхальт), які були родичами імператорської сім’ї. Він був одним із чотирьох синів Бруно Старшого, графа фон Кверфурт, і його знаменитої магдебурзької школи, заснованої архієпископом Адальбертом Магдебурзьким. Після її закінчення залишався служити каноніком у Магдебурзі.

Служив при дворі імператора Оттона ІІІ. У 996 – 997 роках Бруно супроводжував Оттона до Риму, де зустрівся з Адальбертом Празьким, став монахом.

У 998 – 1002 роках був монахом спершу у бенедектинському монастирі святого Олексія на Авентині, потім, під керівництвом абата Ромуальда – в монастирі біля Равенни. У 1002 році отримує від папи благословіння на місіонерську діяльність у Польщі, таким чином він продовжує діяльність Адальберта Празького. Імператор Отон сподівався заснувати між Ельбою та Одером на землях, які увійшли до складу Бранденбурга чи Померанії, монастир, щоб з його допомогою навернути місцеве населення до християнства.

У 1004 році Бруно став архієпископом, йому подобалася місіонерська діяльність, Папа Римський Сильвестр ІІ зробив його архієпископом язичників (місіонером, який не має певної дієцезії). Йому були призначені землі на лівому березі Одера, ці землі у майбутньому увійшли до маркграфства Бранденбург.

Однак новий король Німеччини Генріх ІІ, у якого виник конфлікт з Болеславом Польським, не підтримав Бруно, який переконував короля у необхідності походу проти прусів. Бруно відправився проповідувати в Угорщині (серед так званих “чорних” угорців, які залишалися язичниками). ВІн поїхав у ті місця, які відвідував Адальберт Празький. Бруно намагався переконати Ахтума, правителя Баната, який у той час знаходився під юрисдикцією Константинопольського патріархату, перейти під юрисдикцію папи римського, але це викликало невдоволення місцевих монахів. Бруно був змушений залишити цю територію. Після цього він створив свій твір про Адальберта Празького. Імовірно, біля 1005 року він здійснив поїздку до Польщі, де зустрічався з князем Болеславом.

У 1008 році Бруно Кверфуртський відвідав Русь, зустрівся з Володимиром Святославичем, за підтримки якого відправився хрестити печенігів. Пробувши в їх землі п’ять місяців, він зміг досягти успіху в місіонерській діяльності, єпископом для них освятив одного із своїх супутників. Доля цієї єпархії виявилася недовговічною, судячи по повній відсутність відомостей про цю єпископію. Швидше за все, після від’їзду Бруно печеніги знову повернулися до своєї віри. Але, принаймні, в результаті діяльності Бруно, між печенігами і Володимиром на деякий час встановився мир.

Після місії у печенігів Бруно переїхав до Польщі. Між Болеславом Польським і Генріхом Німецьким знову розпочалася війна. Бруно відправив місію до Швеції, до короля Олафа Шетконунга, а сам намагався примирити правителів Німеччини і Польщі, на жаль, безрезультатно. Написані у Польщі послання Бруно королю Німеччини відносяться до рідкісних відомостей сучасників про Володимира Київського та князя Польщі Болеслава І Хороброго.

Знаходячись у Польщі, Бруно дізнався про те, що його друг Бенедикт і ще чотири брати по монастирю були вбиті грабителями декілька років тому і записав цю історію. Праця вийшла під назвою “Життя п’яти братів”.

Восени 1008 року чи взимку 1008/1009 років Бруно з 18 чи 24 супутниками відправився проповідувати християнство до прусів. В племені прусів йому спершу вдалося хрестити місцевого князя Нетімера і декілька осіб з його оточення, але невдовзі після цього, 14 лютого або 9 березня 1009 року Бруно відрубали голову, а 18 його супутників повішали за наказом Зебедена, брата Нетімера. За свідченням хроніки Саксонського аналіста (хроніста) середини ХІІ століття, а также Магдебурзьких аналів (біля 1170 року) та деяких інших джерел, це відбулося на стику кордонів Прусії, Русі та Литви. Герцог Болеслав Хороблий доставив тіла убитих до Польщі.

Бруно Кверфуртський вивчив обставини вбивства святого Адальберта Празького (який загинув, як і сам Бруно, знаходячись у прусів в 997 році), а також п’яти своїх братів по монастирю (які загинули в 1001 році) і описав ці події у творах “Життя п’яти братів” і “Страждання святого Адальберта”. Іншим відомим біографом Адальберта та його сучасником був монах-бенедиктинець Іоанн Канапаріус.

Бруно був канонізований у 1024 році, пам’ять в Католицькій церкві – 15 жовтня. Вважається, що на його честь назване місто Браунсберг. У польському місті Гіжицко у 1998 році встановлений пам’ятник – як вважається, на тому місці, де Бруно Кверфуртський був убитий.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + 5 =