Святий Жан Батіст Марі Віанней

Святий Жан Батіст Марі Віанней

Святий Жан Батіст Марі Віанней

Святий Жан Батіст Марі Віанней або Кюре із Арса (8 трвня 1786 – 4 серпня 1859) – католицький святий, покровитель парафіяльних священиків та сповідників.

Жан-Марі народився у селі Дардійї біля Ліона. Час його дитинства прийшовся на французьку революцію, під час якобинського терору і придушення Ліонського повстання 1793 року священики переслідувалися, храми були закриті, Служби Божі були заборонені, віруючі були змушені збиратися на молитву таємно і молитися у спорудах господарського призначення. Жан-Марі з дитинства мріяв стати священиком і в 1804 році зміг вступити до семінарії в Ліоні. Він був поганим студентом, йому важко давалась філософія і латинська мова, його відрахували із семінарії, потім прийняли знову, але він знову провалив екзамени. У 1815 році він став священиком після 11 років навчання.

Після того, як він став священиком, його призначили вікарієм невеликої парафії в містечку Екюллі. Після смерті настоятеля був призначений настоятелем парафії у село Арс і був ним до кінця життя.

Незважаючи на малоосвіченість і відсутність яскравих дарів він невдовзі став дуже відомим спершу в окрузі, а потім і по всій країні. Самовіддана робота у парафії, суворий аскетизм, яскраві проповіді, і, найголовніше, велика кількість духовних навернень грішників після бесід з пастирем привернули до нього увагу. У 1837 році до нього прихоило біля 20 прочан щоденно, а в останні роки життя їх було біля ста тисяч на рік.

Мощі святого Жана Батіста Марі Віанея

Мощі святого Жана Батіста Марі Віанея

Влада була змушена відкрити спеціальне залізничне сполучення Ліон-Арс для прочан. Жан-Марі Віаннея почали називати “в’язнем сповідальні”. В останні 20 років свого життя він проводив у сповідальні в середньому 17 годин на день, починаючи сповідати літом з першої години до двох годин ночі, азимою – з четвертої години ранку і до пізнього вечора, і, не зважаючи на це, очікувати своєї черги на сповідь до нього іноді доводилось до тижня.

Арського пастиря називали святим ще за життя, він був беатифікований у 1905 році, у 1925 році Пій ХІ його канонізував. Пам’ять – 4 серпня.

У 1959 році Іоанн ХХІІІ випустив енцикліку “Sacerdotii Nostri Primordia”, яка прославляла святого Жана Віанея за різні вчинки, у тому числі:

  1. його “добровільне страждання власного тіла”, яке “примусило його утримуватися майже повністю від їжі і від сну, виконувати найжорсткіші види покарань, і відмовляти самому собі з великою потужністю душі”. Віанней займався цим аскетизмом як каяття за грішників, яким він служив: “я накладаю тільки маленьку покуту на тих, хто належно визнає свої гріхи; решту я виконую замість них”.
  2. Його життя у бідності, “життя, яке було повністюя відокремлене від мінливих, тимчасових благ цього світу”. Енцикліка вказує на те, що Віанней знав, що “Мій секрет простий… віддавати все і не утримувати нічого для себе” і що “Є багато людей, які тримають свої гроші в секреті від всіх, у той самий час багато інших помирають від голоду”.
  3. Його життя у цнотливості. Енцикліка вказує на те, що Віанней сказав, що “душа, прикрашена гідністю цнотливості, не може уникнути любові до людей, оскільки вона пізнала джерело і фонтан любові – Бога.
  4. Його життя у покорі, таке життя, що він “запалював себе як частину соломинки, яка поглинається на полум’яних вуглях”.
  5. Його виконання тайни Покаяння, Віанней говорив, що “Бог готовий пробачити швидше, ніж мати готова вихопити свою дитину з вогню”.

Енцикліка також відзначила життя Віаннея в молитві, святість, пастирські навички, роботу викладачем.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × four =