Святий Вікентій де Поль

Святий Вікентій де Поль

Святий Вікентій де Поль

Святий Вікентій де Поль (Вінсент де Поль, Венсан де Поль) народився 24 квітня 1581 року, помер 27 вересня 1660 року. Засновник конгрегації лазаристів і конгрегації доньок милосердя.

Вікентій народився в 1581 році у селі Пуйї неподалік від Дакса у бідній селянській сім’ї. Гасконь в цей час була одним із найбідніших регіонів Франції. Із раннього дитинства Вікентій повинен був пасти свиней і працювати в полі, щоб допомогти батькам заробити на шматок хліба, крім нього у сім’ї було ще шестеро дітей.

Завдяки покровительству місцевого поміщика, який помітив допитливість хлопця, Вікентій зміг отримати загальну освіту у Даксі, потім вивчав богослов’я у Тулузі. У 1600 році став священиком. В той час у Франції єдиною можливістю для юнака низького походження піднятися на новий рівень у суспільстві було священство. Немає підстав думати, що самим Вікентієм із самого початку рухало бажання стати священиком – перш за все він хотів вирватися із злиднів, в яких жила його сім’я, вибитися в люди, забути про своє походження і труднощі, яких він зазнав у дитинстві. Він встидався минулого – коли його батько приїхав до коледжу відвідати сина, той відмовився вийти до нього, оскільки не хотів, щоб його нові товариші бачили, наскільки батько був бідний. Потім він багато разів із розкаянням і сльозами згадував цей епізод свого життя, жодного разуне намагаючись виправдатися молодістю, недосвіченістю, чиїмось поганим впливом і вже не встидався казати “Я просто селянин”.

У 1605 році, повертаючись з Марселя до Тулузи, при нападі на корабель піратів, був поранений стрілою, взятий в полон берберами і був проданий у Туніс в рабство. Спершу його продали рибаку, який, будучи невдоволеним його роботою, продав його селянину, у минулому французу, який перейшов в іслам, щоб зберегти свободу, пістя того, як він опинився у полоні. Розорюючи його землю, Вікентій співав 3 і 4 з 137 псалма,де говориться про полонених, яких просять співати пісні Сіону. Це розчулило дружину селянина, і вона сказала чоловікові, що той дарма змінив віру. Він погодився знову стати християнином і вони втекли на човні у Францію.

Після звільнення у 1607 році Вікентій прибув до Парижу, і в 1612 році він був призначений настоятелем невеликої парафії біля Парижа. Деякі дослідники життя святого Вікентія вважають, що насправді він відумав історію з рабством і полоном через банкротство, яке йому загрожувало, внаслідок чого він був змушений був найнятися на корабель корабельним священником заради заробітку. В принципі історія про роботу корабельним священиком і подальший полон одна одній не суперечать.

Сильний вплив на формування його поглядів мало три особистих знайомства: зі знаменитим богословом кардиналом Берюлем, погляди якого подобалися Вікентію і який дуже допоміг молодому священику у перший період його паризького життя; зі святим Франциском Сальским, після зустрічів з яким в Вікентія з’явилося прагнення бути хорошим християнином; а також з Корнелієм Янсенієм, вчення якого, яке згодом стало відомо як янсенізм, Вікентій не прийняв і в подальшому з ними боровся.

Протягом наступних 10 років виконував обов’язки капелана у сім’ї знатного генерала Гонді, у чиїх володіннях неодноразово бачив бідних селян, яким було дуже важко жити. Цей сильно вплинуло на нього, і подальше життя Вікентій намагався допомагати бідним та хворим.

Другою важливою справою, якій святий Вікентій присвятив життя, було підвищення морального рівня і рівня освіти священиків. У першій половині ХVII століття багато священиків не вміли ні читати, ні писати, у деяких монастирях не було належної дисципліни.

У 1625 році святий Вікетій заснував конгрегацію місіонерів чи конгрегацію лазаристів (за назвою монастиря святого Лазаря, де була резиденція конгрегації). У 1633році папа Урбан VIII затвердив її конституцію, і в тому ж році святий Вікентій разом з герцогинею Луїзою де Марійак створив конгрегацію дочок милосеря, головною справою якої стала допомога бідним, хворим, покинутим дітям та каторжанам.

Однією з головних заслуг святого Вікентія є створення чіткої системи підготовки священиків: передсемінарія і семінарія. Роботою над створенням цієї системи у Франції він займався з 1626 року до самої смерті. Сам він заснував 18 семінарій і багато шкіл та передсемінарій. Система швидко розповсюдилася на сусідні із Францією країни, що мало велике значення у покращенні рівня освіти кліру і його моральному вихованні.

Помер святий Вікентій у 1660 році в Парижі. Папа Бенедикт ХІІІ проголосив його блаженним 13 серпня 1729 року, а папа Климент ХІІ канонізував 16 черня 1737 року. Мощі вятого зберігаються у каплиці, яка названа на його честь, на вулиці Севр у Парижі. Пам’ять – 27 вересня.

У Парижі, Тунісі, Харкові та в інших містах світу розміщені храми святого Вікентія де поля.

У 1960 році поштова адміністрація Коста Ріки випустила серію марок із зображенням святого Вікентія де Поля. У 1947 році про святого був знятий художній фільм “Месьє Венсан”, який через два роки завоював премію “Оскар” за найкращу картину на іноземній мові.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × four =