Святий Бернар Клервоський

Святий Бернар Клервоський

Святий Бернар Клервоський

Святий Бернард Клервоський народився у 1091 році у Фонтен-ле-Джон (Бургундія), помер 20 або 21 серпня 1153 року у Клерво. Він був французьким богословом, містиком, суспільним діячем, цистеріанським абатом, з 1117 року був абатом монастиря Клерво.

Біографія

Походив із знатної сім’ї, у віці 20 років вступив до цистеріанського ордену, де став відомий своєю подвижницькою діяльністю. В 1115 році Бернард Клервоський заснував монастир Клерво, де став абатом. Завдяки його діяльності малочислений цистеріанський орден став одним із найбільших.

Бернар Клервоський був прихильником папської теократії. Він активно захищав права папи Інокентія ІІ проти Анаклета ІІ. У світлі боротьби проти Анаклета ІІ засуджував Рожера ІІ, який отримав корону від антипапи, але потім примирився з королем і потім листувався з ним. Боровся з єресями, був ініціатором засудження П’єра Абеляра і Арнольда Брешіанського на церковному соборі 1140 року. Активно боровся з єрессю катарів.

Приймав участь у створенні духово-рицарського ордену тамплієрів, зокрема під його впливом в соборі Труа 1128 року (який очолювався Матвієм Альбанским) був прийнятий устав ордену. Виступав за другий Хрестовий похід 1147 року. Сприяв росту монашого ордену цистеріанців, які на його пам’ять отримали назву бернардинців.

Серед учнів Бернарда Клервоського були папи римські, він мав дуже великий авторитет не тільки в церковних, але і в світських колах. До нього прислухалися папи, французький король Людовік VII. Основною чеснотою вважав смирення. Метою людського існування вважав перебування у єдності з Богом. Його канонізували в 1174 році, у 1830 році його оголосили Учителем Церкви.

Хрестові походи

У 1145 році папою був обраний абат Бернардо Паганеллі, який отримав ім’я Євгенія ІІІ. Паганеллі був монахом-цистеріанцем і учнем Бернарда Клервоського, з яким намагався постійно спілкуватися.

Бернард Клервоський з Євгенієм не церемонився, відомий випадок, коли він назвав Папу у листі до нього “жебраком із купи навозу”. Можна подумати, що він керував Євгенієм ІІІ, однак він просто мав вплив на нього, використовуючи свій моральний авторитет. Бернард наполіг на Хрестовому поході проти слов’ян-язичників, який відбувся в той самий час, що і Другий хрестовий похід.

На початку квітня 1147 року римський папа був у свого учителя в Клерво. Там Бернард переконав Євгенія ІІІ зробити наголос на хрестові походи проти язичників Європи, розпочавши з вендів. Цю ідею римський папа підтримав в буллі “Divini dispensatione”, яку він підписав в Труа 11 квітня 1147 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − five =