Святий Грааль та кров Христа

Посудина к кров'ю Христа у соборі в Брюгге

Посудина к кров’ю Христа у соборі в Брюгге

Якщо Грааль був всього лишень Священною Посудиною, яка містила декілька крапель Христової крові, ця реліквія, якою б безцінною вона не була, не могла залишитися єдиною в свому роді, бо існували й існують донині принаймні чотири посудини, одна в Бельгії, в Брюгге, а інша в Провансі, в Сен-Максімені, австрійське місто Хайлігенблут та італійське місто Ланчано в яких, як вважають, міститься Свята Кров Христа. Більш того, у практиці євхаристії така реліквія утворюється щоденно у великій кількості екземплярів, оскілька кожна дароносиця, що містить освячене вино, є Священною Посудиною.

Святий Грааль – кров Ісуса Христа

Більш того, догмат про транссубстанціальність був прийнятий тільки на Латеранському соборі у 1215 році, тобто майже 30 років після виходу творів Робера де Кретьєна, автора розповіді про Грааль. Але Грааль унікальний. А до причастя допускаються всі віруючі, в той час як дивитися на Грааль можуть тільки вибрані. Таким чином, і в Робера, і в Кретьна є протиріччя, яке примушує припускати, що вони повідомляють нам спотворену версію переказу, яка бере початки у сивій давнині [1].

Реліквія святої крові в Брюгге

Реліквія з кров'ю Христа у Брюгге

Реліквія з кров’ю Христа у Брюгге

Фіал, який містить згустки крові, зберігається у базиліці Святої Крові міста Брюгг. Посудина зроблена з гірського кришталю східного походження, датується ХІ – ХІІ століттями, довжина – 16 сантиметрів, товщина – майже три сантиметри. Цей фіал поміщений у скляний контейнер, оздобленими золотими коронами, над якими – по одному ангелу. Реліквію охороняє караул Братства святої крові, яке діє з 15 століття і складається з 30 чоловік. Біля реліквії є ще одне, Благочестиве братство, яке також дбає за реліквію.

Ще реліквії крові Христа є ще в австрійському місті Хайлігенблут (кров із розп’яття, яке вдарили ножем у Візантії в Х столітті) та в італійському місті Ланчано (з’явилася у євхаристійній чаші після того, як священик засумнівався у дійсності таїнства Євхаристії).

[1] Сед Ж., де. Тайна катаров / Пер. с фр. Е. Морозовой. – М, 1998. – 268 с. – С. 113.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − 8 =