Соціальна програма Понтифіка у країнах третього світу

Незвичний пам'ятник Іоанну Павлу ІІ в Римі, кожен може стати під його захист

Незвичний пам’ятник Іоанну Павлу ІІ в Римі, кожен може стати під його захист

Однією з найголовніших причин міжнародної напруженості, що породжує різноманітні ідеології, в тому числі промарксистські політичні течії, є соціальна нерівність як всередині країн, так і у світовому співтоваристві – світ поділений на розвинені держави і держави, які принизливо називають «країнами третього світу». Папа зазначає: «Справедливість і мир ідуть у парі, поміж ними існує постійний зв’язок. Справедливість і мир служать добру кожного й усіх, тому вони потребують ладу й правди; вони також наражені і на однакові небезпеки: порушення справедливості несе загрозу і для миру» [230]. Continue reading

Боротьба проти мафії та тероризму

Іоанн Павло ІІ пробачив терориста Алі, який в нього стріляв

Іоанн Павло ІІ пробачив терориста Алі, який в нього стріляв

Іоанн Павло ІІ своїми виступами, частими поїздками, активністю, безперечно, пробуджує почуття, емоції. Безпосередньо стикаючись з великою кількістю людей, він постійно піддає своє життя небезпеці замаху. До цього часу на нього було здійснено чотири замахи, про які відомо, – у цьому плані Іоанн Павло ІІ є світовим рекордсменом за двотисячолітню історію Пап: у лютому 1981 року в столиці Філіпінських островів Манілі, 13 травня того ж року в Римі, у 1982 році в португальському місті Фатимі і в 1986 році в Індії [222]. А за 20 років понтифікату він здійснив майже 90 подорожей на всі континенти світу. Скрізь люди дивувалися, що він нехтував засобами безпеки, навіть після замаху на життя у 1981 році [223]. Continue reading

Недопустимість використання релігії для виправдання насильства

Іоанн Павло ІІ та Ясир Арафат

Іоанн Павло ІІ та Ясир Арафат

Сучасна релігійна війна, хоч би який вона має вигляд, носить набагато жорстокіший характер, ніж коли-небудь у ХХ столітті. Напрошується думка, що дива світової технології служать сьогодні однаково добре як справі війни, так і справі миру, незалежно від того, чим закінчиться період великої конфронтації між Сходом і Заходом. Іоанна Павла ІІ жахає те, що у конфліктах, які розгораються у наші дні, військові технології вже стають непідконтрольними [211]. Continue reading

Боротьба проти мілітаризації та гонки озброєнь

Іоанн Павло ІІ та лідер СРСР Михайло Горбачов

Іоанн Павло ІІ та лідер СРСР Михайло Горбачов

Іоанн Павло ІІ назвав себе Папою-пілігримом. Він зрозумів, що сучасна техніка – реактивні літаки, гвинтокрили, супутникове телебачення і необмежені можливості комп’ютерів – дозволяє встановлювати особистий контакт з величезними масами людей, що населяють земну кулю. А це, у свою чергу, відкриває величезні перспективи для «нової євангелізації», здійснення апостольських місій, екуменічної діяльності, а також сприяє ефективнішій боротьбі за мир. Словом, Іоанн Павло ІІ зумів, як ніколи, наблизити до всього світу ідеї римо-католицького папства[201]. У своїй енцикліці «Бог, багатий милосердям» Іоанн Павло ІІ зазначає: «Зміни, що відбуваються в сучасному світі, дають людям надію на краще майбутнє, але одночасно сьогоднішня ситуація таїть у собі багато загроз, яких ще не знала історія людства. І Церква повинна, використовуючи будь-яку можливість (в ООН, ЮНЕСКО, ФАО тощо), безперервно сповіщати про ці загрози, але при цьому спиратись на істину, отриману від Бога» [202]. Continue reading

Боротьба за права людини

Іоанн Павло ІІ виступав за рівність всіх людей

Іоанн Павло ІІ виступав за рівність всіх людей

Одна зі сторін діяльності Іоанна Павла ІІ – боротьба за дотримання прав людини. В енцикліці «Відкупитель людини» він пише: «Права людини порушуються найрізноманітнішими способами, і ми є свідками існування концтаборів, насилля, тортур, тероризму і всяких дискрімінацій. Чи не означає це, що усі такі порушення є наслідком інших початкових моментів, які підривають, а часто, в певному розумінні, і взагалі знищують гуманістичні основи сучасних програм і систем. Отже, необхідно постійно ці програми перевіряти, виходячи зі справжніх і невід’ємних прав людини. Безумовно, намагання покінчити з причинами, які призвели до останньої світової війни з її жахливим досвідом, не є єдиним спонукальним мотивом для тих, хто проголошував Декларацію Прав Людини і засновував Організацію Об’єднаних Націй. Припускалося, що як Декларація Прав Людини, так і Організація Об’єднаних Націй стануть базою для постійної перевірки програм, систем і режимів, причому вихідною точкою буде саме те, що є єдиним і основним, тобто – благо людей, ще точніше, благо особистості у суспільстві. І це благо, будучи найголовнішою основою загального блага, повинно послужити істинним критерієм усіх програм, систем і режимів. Воістину, порушення прав людини тягне за собою порушення прав тієї нації, з якою людина пов’язана органічними зв’язками як з великою сім’єю. Цей знаменний факт неодноразово підтверджувався історичним досвідом людства». Continue reading

Діяльність, спрямована на міжрелігійне примирення

Іоанн Павло ІІ відвідує релігійних мусульманських лідерів в мечеті

Іоанн Павло ІІ відвідує релігійних мусульманських лідерів в мечеті

Папа намагається виправити помилки Церкви минулого. Зокрема, він переглянув діяльність інквізиції в середньовіччі. Підхід Ватикану такий: Церква не може грішити, але її члени здатні допускати помилки. У 1997 р. голова Конгрегації віровчення (в минулому – так званої Святої Палати, безпосередньо причетної до багатьох акцій інквізиторів) кардинал Йозеф Разінгер назвав «зловживання» інквізиції гріхом і визнав, що Церква повинна «звірити сумління»: «Церква завжди повинна бути толерантною. Тому ми просимо у Бога прощення за минулі помилки і ласки, щоб знову їх не допустити» [189]. Continue reading

Екуменічна діяльність Папи

Патріарх Румунської Православної Церкви Теоктіст та Іоанн Павло ІІ

Патріарх Румунської Православної Церкви Теоктіст та Іоанн Павло ІІ

За поясненням ІІ Ватиканського собору, під «екуменічним рухом» слід розуміти «такі дії і починання, які виникають відповідно до різних потреб Церкви і потреб часу, спрямовані на об’єднання християн». Continue reading

Боротьба з расизмом та антисемітизмом

Іоанн Павло ІІ в Африці

Іоанн Павло ІІ в Африці

Іоанн Павло ІІ у своїй книзі «Переступити поріг надії» зазначає, що страждання є явищем нашого життя, яке ми повинні сприймати як співстраждання з Христом: «Бог стає на бік людини найрадикальнішим чином. «Принизив Себе Самого, прийнявши вид раба, ставши слухняним навіть до смерті, і смерті на хресті». Тут – все, всі окремі страждання і всі страждання спільні, що виходять від природніх сил і від вільної волі людини: війни, ГУЛАГи, голокости – не лише євреїв, але і чорних невільників»[157]. Continue reading

Іоанн Павло ІІ та Європа

Іоанн Павло ІІ на зутрічі з сім'ями

Іоанн Павло ІІ на зутрічі з сім’ями

Особливу роль у мирному процесі Святий Отець відводить Європі. Він визнає її результатом взаємодії двох культур – католицької і православної. Як відомо, покровителем Європи Католицька Церква вже давно вважає святого Бенедикта, Іоанн Павло ІІ під час свого понтифікату визнав рівноцінними її співпокровителями також св.Кирила та Мефодія. Він зазначає: «У своїй географічній цілості Європа є, можна сказати, результатом взаємодії двох течій у християнській традиції, з якими об’єднані також дві різні, але в той же час взаємодоповнювані форми культури. Святий Бенедикт виявився у самому зосередженні тієї течії, що виходить з Риму, від престолу послідовників святого Петра. Святі Солунські брати виводять на перший план перш за все вклад давньогрецької культури, а потім силу впливу Константинопольської Церкви і східної традиції, яка так глибоко ввійшла у духовне життя і культуру багатьох народів і країн у східній частині Європейського континенту. Ось чому сьогодні… здійснюються рішучі кроки, спрямовані на відновлення повноти спілкування, проголошення святих Кирила і Мефодія Співпокровителями Європи поряд зі святим Бенедиктом повністю відповідає потребам нашого часу» [149]. Continue reading

Міжнародна діяльність Папи

Зустріч Іоанна Павла ІІ з Михайлом Горбачовим

Зустріч Іоанна Павла ІІ з Михайлом Горбачовим

Іоанн Павло ІІ став першим сучасним Папою, завдяки якому Ватикан проявив себе повноправним партнером у світовій політиці. Закінчився столітній період окремішнього існування духовної і світської сфер діяльності Церкви, він безпрецедентно «об’єднав вимір релігійний та соціо-політичний». Войтила перетворив Ватикан у сучасну державу, схожу на національні держави з дипломатичними взаєминами у всьому світі [140]. Continue reading