Реліквії та святині в іудаїзмі та християнстві

“Залізна корона” лангобардів, всередині по периметру – обруч з цвяха, яким був прибий Ісус Христос до хреста

Реліквія – цінний предмет, пов’язаний з історичною особою, особами або суспільною організацією. Релігійні реліквії відіграють особливу роль, оскільки зміцнюють віру прихильників релігійної течії, оскільки доводять історичні та чудесні факти тієї чи іншої віри. До реліквій не можна віднести окремі місцевості чи архітектурні споруди, які, однак, відносяться до святинь і також відіграють велику роль у формуванні релігійного мислення та зміцненні віри в прихильників релігійної течії. Серед святинь можна виділити архітектурні споруди, печери, водні джерела, які мають велике значення для життя релігійної організації. Continue reading

Інші реліквії, пов’язані зі Страстями Христовими

Тайна вечеря на мозаїці собору святого Марка у Венеції

Тайна вечеря на мозаїці собору святого Марка у Венеції

Усі цвяхи, якими був розп’ятий Ісус, до наших днів не збереглися. Їх неодноразово розпилювали на шматочки і переплавляли, тому є тільки два цвяхи – один зберігається у церкві Святого Хреста у Римі[1], ще один – був подарований Грузинській церкві імператором Костянтином і зберігається у Магліському храмі у Грузії[2]. Ще один цвях вбудований у Спис, яким, за переказами, пробили бік Ісуса на хресті, Костянтином Великим. Continue reading

Хітон Ісуса Христа з міста Трір

Хітон Ісуса Христа з міста Трір

Хітон Ісуса Христа з міста Трір

У Трірі зберігається Tunic argenteuil – срібна туніка. Вважають, що цей одяг є тим “хітоном без шва”, який був на Ісусі Христі перед Розп’яттям. Довгий і широкий відрізок тканини – гіматій (плащ), який одягався поверх туніки, воїни, що розіпнули Спасителя, розділили на чотири частини, а за хітон (туніку) кинули жереб (Іо, 19, 23 – 24).

Хітон Ісуса Христа з міста Трір

В епоху античності всі – від Цезаря до рибака – носили одяг одного типу. Тільки туніка знатного і багатого була пофарбована, вишита золотими зображеннями тварин, а туніка рибака була світла, нефарбована, тих відтінків, які має шерсть в звичайному стані – біла, сіра. Історія одягу і дорогоцінна святиня в основному відповідають одна одній. У Трірі безшовний хітон чи срібна туніка є шерстяною, а через давність важко точно визначити її колір. Недавні дослідження Андре Маріона з Орсейського інституту оптики показали відповідність між слідами крові на срібній туніці та Туринською Плащаницею.

Пеленки маленького Ісуса Христа

Собор в Ахені

Собор в Ахені

В Ахені є важливі християнські реліквії, так звані чотири ахенські святині, це європейський центр паломництва. В місті є святині, які були доставлені з Константинополя та Єрусалима в часи правління Карла Великого у 798 – 799 роках.  Continue reading

Дерево Хреста

Фрагмент Хреста Господнього, зберігається у Відні

Фрагмент Хреста Господнього, зберігається у Відні

Дерево, з якого робили балки хреста, називали таким, що приносить нещастя, зловісним (arbor infelix). В найбільшому вжитку у римлян були “crux comissa” – хрест зв’язаний, і “crux imissa” – хрест вбитий. Хрест зв’язаний або patibulata – одна із найдавніших форм хреста – триконечний, що складався із двох брусів, із яких поперечний накладався зверху на повздовжний, закріплений вертикально, так що вони нагадують грецьку букву “тау” чи латинську “Т”. ця форма хреста разом з дерев’яним стовпом, що має роздвоєння у вигляді вилки – furca, була у вжитку ще в стародавніх єгиптян, фінікійців та греків. Хрест вбитий, або capitata – чотирьохконечний, був зроблений так, що верхівка повздовжної балки видавалась над поперечною. Посередині вертикальної балки був невеликий брус або кілок. Цим пояснюються вирази: “acuta cruce sedere” – сидіти на гострому хресті, і “cruce inequitare” – сісти на хрест. Кожна частина хреста мала свою назву: вертикальна частина – stipes (стовбур), а поперечина – patibulum (шибениця). Зазвичай дошка з іменем засудженого, рідше з додаванням причини смертного вироку, прибивалась до вертикального стовпа одночасно з прибиттям ніг[1]. Continue reading

Туніка Ісуса Христа

Розповідь про Господню Туніку є у трьох Єваргеліях: від Марка, Луки та Іоанна. У двох перших епізод згаданий однією фразою, а в Євангелії від Іоанна викладений детально. Епізод показує реальні звичаї того часу. Кати мали право взяти одяг страчених[1]. Continue reading

Спис Лонгина

Віденський спис

Віденський спис

В останніх главах Євангелія від Іоанна говориться, що якийсь воїн (центуріон) проколов бік Христа списом. Цього центуріона звали Гай Кассій, і він приймав участь у процедурі розп’яття як офіційний представник проконсула Понтія Пилата. Катаракта на обидвох очах заважала цьому ветерена активно служити в армії, тому йому було доручена служба спостерігача в Єрусалимі. Протягом декількох років цей центуріон спостерігав за діями Ісуса з Назарету, який стверджував, що він є Мессією. Здавалося, що ця людина бажала зашкодити авторитету римських окупантів в Ізраїлі. Гай Кассій спостерігав за легіонерами, що виконували свою роботу, і так само, як і вони, був вражений хоробрістю та витримкою страченого[1]. Гай Кассій кинув в Continue reading