Останні роки життя Папи

Вічно молодий духом Іоанн Павло ІІ

Вічно молодий духом Іоанн Павло ІІ

У ХХІ столітті Папа продовжував свою діяльність за збереження миру, подолання соціальних проблем та дотримання прав людини. У 2003 році він сильно розкритикував вторгнення США до Іраку. Він передав через свого посланця міністра миру кардинала Піо Лагхі Президенту США Джоржу Бушу свою негативну позицію стосовно війни. Іоанн Павло ІІ закликав ООН запобігти міжнародному конфлікту шляхом дипломатії і що одностороння агресія є злочином проти миру і насиллям стосовно міжнародних законів.

Останні роки життя Папи

У Європейському Союзі у 2003 та 2004 рр. велися переговори стосовно європейської конституції. Ватикан закликав будувати її на “християнській спадщині” Європи. Папа розкритикував одностатеві шлюби. У своїй останній книзі, “Спогади і дійсність”, Іоанн Павло ІІ описав одностатеві шлюби як частину “нової ідеології диявола”, яка непомітно і підступно руйнує суспільство. У розділі, який стосується ролі законотворців, Папа їх звинуватив у “тиску” на Європейський парламент, щоб дозволити одностатеві шлюби. Агенство Рейтер цитувало Понтифіка, який писав, що “Необхідно запитати кожного, якщо це не є частиною нової ідеології диявола, можливо це є більш підступним і прихованим, що має намір знищити людські права стосовно сім’ї і людини”.

Папа також збільшив значення екзорцизму, тобто вигнання диявола з людини. Святіший Отець тричі приймав участь в екзорцизмі, востаннє – у вересні 2001 року, коли зцілювали двадцятилітню жінку.

Як наймолодший Папа з часів Пія ІХ (обраний у 1846 р.), Іоанн Павло ІІ вступив на престол, будучи виключно здоровим, оскільки, на відміну від своїх попередників, займався альпінізмом, плаванням та лижним спортом. Однак, після двадцяти п’яти років понтифікату, двох замахів на життя, у першому з яких він був серйозно поранений, здоров’я Папи похитнулося. Він мав пухлину, яка була видалена з товстої кишки у 1992 році, вивихнув плече у 1993 р., зламав бедро у 1994 р., йому у 1996 році видалили аппендицит.

Ортопедичний хірург вказував у 2001 році, що Іоанн Павло ІІ страждає від хвороби Паркінсона. Це було підтверджено Ватиканом у 2003 році. Він мав труднощі з мовою, коли говорив більше, ніж декілька речень, також мав проблеми зі слухом. Папа страждав від артриту правого коліна, тому рідко ходив на публіці, однак продовжував подорожі світом. Усі, хто бачив його, вказували, що хоча Святіший Отець має слабке фізичне здоров’я, однак духовно і розумовно перебував повністю здоровим.

У вересні 2003 року кардинал Йосип Ратцінгер, який вважався “правою рукою” Папи сказав, що “ми мусимо молитися за Папу”, вказавши на погіршення здоров’я Понтифіка.

Першого лютого 2004 р. Папу було доставлено у лікарню Джемеллі у Римі через запалення горла і ларингоспазми, які почалися через ускладнення після грипу. Ватикан повідомив, що наступного дня стан здоров’я стабілізувався, однак Папа мусить залишатися у лікарні до повного одужання. Іоанн Павло ІІ з’явився на публіці 6 лютого, щоб завершити молитву Ангелус, поблагословив хриплим голосом людей з вікна лікарняної палати. 9 лютого він уперше за своє 26-літнє папство пропустив літургію середи першого тижня Великодного посту у соборі Святого Петра і повернувся до Ватикану 10 лютого.

24 лютого 2005 року у Папи розпочалися проблеми із диханням і він повернувся до лікарні Джемеллі, де успішно була здійснена трахеотомія. 27 лютого і 6 березня Понтифік “безмовно благословив” віруючих з лікарняного вікна. Кардинал Ратцінгер вказував, що в цей час Папа перебував у ясній свідомості і вільно з ним спілкувався, переважно німецькою мовою.

8 березня було оголошено, що Папа запланував вітання “Місту і Світу” на Великодню неділю 27 березня. Інші церемонії перед Великоднем мали проводити кардинали.

Під час молитви Ангелус в неділю 13 березня Папа зміг говорити до прочан уперше після його виписки з лікарні. У вербну неділю 20 березня Папа на короткий час з’явився у вікні своєї резиденції, щоб привітати паломників. Вперше за час свого понтифікату він не зміг приймати участь у літургії вербної неділі. Він дивився відправу на свому телевізорі в апартаментах, вікна яких виходять на площу Святого Петра.

22 березня здоров’я Святішого Отця погіршилося. Дехто припускав, що Папа може повернутися до лікарні. Однак Іоанн Павло ІІ зазначав, що не хоче повертатися до лікарні, хоче бути до останнього дня понтифіком і просив, щоб у випадку ускладнень із здоров’ям йому штучно не підтримували життя.

31 березня, у четвер здоров’я Папи настільки погіршилося, що вже 1 квітня деякі інформаційні агенства повідомляли про смерть Папи. Однак ці повідомлення, заперечувалися офіційним Ватиканом. 2 квітня, о 22 годині 37 хвилин за київським часом Іоанн Павло ІІ помер, перебуваючи у своїй резиденції на площі Святого Петра. До останній хвилин Понтифік боровся за життя і перебував у свідомості, дивився у вікно і молився. Також він подякував молоді за те, що в останні дні його життя перебували на площі Святого Петра і молились за нього. Він сказав молоді: “Дякую, що ви прийшли. Я чекав вас”. Перед смертю папа поблагословив присутніх рукою, потім сказав “амінь” і його земний шлях завершився.

Папа у відставці Бенедикт XVI на канонізації Іоанна Павла ІІ

Папа у відставці Бенедикт XVI на канонізації Іоанна Павла ІІ

Іоанн Павло ІІ був беафитікований Бенедиктом XVІ 1 травня 2011 року. Канонізовано Кароля Войтилу Франциском І 27 квітня 2014 року.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × five =